На початку січня отримала підтвердження інформація про те, що наприкінці грудня (орієнтовно 25 числа) 2024 року поблизу населеного пункту Малая Локня Курської області РФ внаслідок прильоту міни у бліндаж загинув російський найманець, сербський ультранаціоналіст Братіслав Живковіч на позивний «Кома». У ЗС РФ він воював у якості командира штурмової роти 150-го полку. За непідтвердженими даними, раніше, 16 грудня, він дивом вижив після прильоту FPV. Братіслав Живковіч народився 12 листопада 1975 року в сербському місті Алєксінац. У 16-річному віці втік з дому, на боці сербів брав участь у війнах у Боснії і Герцеговині та Хорватії, займаючись терором місцевого населення. Після перемир’я служив у сербській армії в Косово, де знову брав участь у бойових діях проти миротворців НАТО та албанських військових формувань. Згодом очолив сербську екстремістську організацію «Четницький Покров».
У березні 2014 року на чолі групи з кількох сербських найманців, переважно своїх друзів, Живковіч брав участь у подіях російської окупації Криму на боці загарбників та колаборантів:
заявляючи про «спільнослов’янську кров і православну віру», четники стверджували, що «повертають борг російським добровольцям», які воювали на боці сербів під час Югославських воєн.
Сформований у Криму сербсько-російський загін, що співпрацював зі збройними силами РФ і ніс чергування на блокпостах поблизу Севастополя, був названий на честь Йована Шевича – офіцера російської імперії XVIII століття сербського походження, що був одним із засновників т. зв. Слов’яносербії (історичний регіон у міжріччі Сіверського Донця на території Луганщини).
Під час бойових дій на сході України загін «Йован Шевич» воював у лавах проросійських бойовиків і підпорядковувався ватажкові терористичної організації «ЛНР» Ігорю Плотницькому; сербські найманці отримували зарплатню в розмірі 150–200 євро з бюджету «ЛНР». Сам Живковіч був з часом нагороджений російською медаллю «За повернення Криму», а також іншими відзнаками РФ та «ЛНР».
Через законодавчу заборону найманства в інтересах інших держав, у 2015 році Живковічу було заборонено в’їзд до Чорногорії, у 2017 році – до Боснії та Герцеговини,
громадянство якої він мав. Також у 2017 році Живковіч був депортований з Румунії з подальшою забороною в’їзду на 15 років до країн НАТО за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. У 2018 році він був заарештований у Сербії за підозрою в залученні громадян держави до участі в російсько-українській війні. В той же час повідомлялося, що Живковіч був нібито причетним до крайньо правої організації Unite Continentale, члени якої систематично проходили військову підготовку на базах у російському Ростові-на-Дону та підтримували постійні контакти з лідерами російської громадської організації «Міжнародний євразійський рух».
З квітня 2022 року Братіслав Живковіч брав активну участь у повномасштабному вторгненні РФ до України. Мавши до того «громадянство ЛНР», набув громадянство РФ. Був власником квартири в окупованій Горлівці (Донецька область). Отримав кілька поранень, останнє, наприкінці 2023 року; після тривалого лікування влітку 2024 року повернувся на російсько-українську війну. Живковіч у якості члена всеросійської ГО «Бойове братство» навесні 2024 року розпочав навчання за путінською програмою підготовки управлінських кадрів РФ, до якої були залучені військовослужбовці ЗС РФ та учасники війни проти України.
