Війна

Навчання в окупації: як мелітопольським школярам здобути українську освіту (фото)

21 січ•RIA-M.TV

Школярі, які з тих чи інших причин залишаються в окупованому Мелітополі, піддаються «зросійщенню» і ворожій пропаганді. Але багато хто з них знаходить шляхи, щоб здобути українську освіту.

Про те, як окупанти впливають на дітей і як здобути освіту, якщо немає змоги виїхати, читайте в матеріалі видання ТРИБУН .

Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, членкиня комісії Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, пояснила, що таке «зросійщення» і як відбувається цей процес в окупації.

Катерина Рашевська, фото з Facebook

Обрусіння дітей або викорінення української ідентичності - цілеспрямована політика держави-агресора з власною вертикаллю винних осіб, бюджетом та інструментами.

Серед способів «обрусіння» Катерина назвала:

  • нав'язування громадянства,
  • політичну індоктринацію та мілітаризацію у формальній і неформальній освіті,
  • депортацію і примусове переміщення в РФ, Білорусь і на окуповані території,
  • насильницьку передачу в сім'ї росіян або в російські дитячі будинки,
  • колонізацію окупованих територій у рамках федеральних програм «Земський учитель» і «Земський працівник культури»,
  • пропаганду в російському інформаційному просторі,
  • перешкоди в підтримці зв'язків та отриманні відомостей з вільної території України.
«Під прицілом держави-агресора близько 1,

5 мільйона дітей в окупації та понад 19 тисяч депортованих і примусово переміщених дітей. На основі глибинних інтерв'ю з уже повернутими з-під контролю РФ дітьми встановлено, що кожна п'ята дитина має проблеми з фізичним здоров'ям, а кожна друга - з ментальним. Викорінюючи ідентичність українських дітей, Росія за сприяння Білорусі завдала їм значних страждань. Примус у формі пропаганди, психологічного тиску, подекуди фізичних покарань разом із численними порушеннями Конвенції ООН про права дитини на дискримінаційній основі досягли порогу нелюдського поводження», - зазначила Катерина.

Координаторка громадської правозахисної організації «Донбас СОС» Віолетта Артемчук зазначила, що, захоплюючи нові території, Росія намагається одразу відновлювати навчальний процес.

Віолета Артемчук, фото з Facebook

«Нам відомо, що в серпні 2022 року деякі місцеві жителі не хотіли, щоб їхні діти йшли до школи і навчалися за російською програмою. Дітей майже ховали. Перший час батьків заохочували матеріально. За те, що дитина відвідуватиме школу, видавалися гроші, портфелі та шкільне приладдя.

Згодом ситуація ставала жорсткішою. Уже ходили по домівках або вуличкоми фіксували, де є діти і чому вони не ходять до школи. Українців почали змушувати ходити до навчальних закладів, підконтрольних окупаційним «адміністраціям». Батькам погрожували позбавленням прав на дітей та вилученням їх із родин. Тому більшість були змушені віддати дітей на навчання», - розповіла Артемчук.

Вона додала, що в школах є стенди з «героями СВО», відбуваються так звані «уроки мужності», куди запрошують окупантів. На уроках історії Україна трактується як частина Росії.

Школярів, які навчаються в передвипускних класах, відвозять на літні канікули в табори при російських університетах, де є пропагандистська програма. Це називають «університетськими змінами».

Катерина Рашевська зазначила, що протягом 2024 року Росія значно активізувала мілітаризацію дітей на окупованих територіях. Там відкрито нові центри «Воїн», метою яких є забезпечити за рахунок українських дітей поповнення мобілізаційного резерву РФ.

Юристка констатує, що пропаганда в закладах освіти на ТОТ у формі політичної індоктринації та мілітаризації чинить деструктивний вплив на всіх українських дітей,

адже порушує їхнє право на ідентичність, освіту, гідне поводження та свободу вираження поглядів. Міра такого впливу, за словами Катерини, може бути різною залежно від віку та статі дитини, її близького оточення, індивідуальної життєвої ситуації.

«На жаль, статусні діти, які перебувають у закладах несвободи - в інтернатах, страждають від «перевиховання» постійно. Вони не повертаються в сім'ї, де їм можуть пояснити, що насправді відбувається, чим є СВО і чому російські військові - не герої. Водночас, відкрито говорити з дітьми на політичні теми багато батьків не наважуються. Про проукраїнську позицію може стати відомо вчителям або іншим дітям, які можуть донести на родину. Така поведінка заохочується окупаційною «адміністрацією». А іноді російські агенти вдаються до досить креативних методів отримати відповідну інформацію, наприклад, влаштовуючи дітям колективні сповіді. Крім того, з дітьми працюють психологи, які регулярно «визначають рівень їхньої екстремістської загрози» та з іншого боку - намагаються переформатувати свідомість. Батьки не можуть відмовитися від того,

щоб їхня дитина відвідувала окупаційну школу. За це їм погрожують позбавленням батьківських прав, адже протиправно поширивши власне законодавство та освітні програми на ТОТ, Росія також наклала на батьків обов'язки виховувати дітей як патріотів держави-агресора та забезпечувати для них освіту в окупаційних школах», - пояснила експертка.

До слова, у Мелітополі притулки та дитячі будинки під постійною увагою окупантів.Вихованців залучають до «патріотичних» заходів, змушують писати листи солдатам ворожої армії, навіюють дітям наративи російської пропаганди.

Можливості отримання української освіти За словами Катерини, навчання в українських онлайн-школах становить загрозу як для дітей, так і для батьків на ТОТ.

«Часто діти мають окремий телефон для виходу на уроки, не вмикають камеру під час занять, змушені відвідувати заклад після уроків у школах в окупації. Вочевидь, через відповідне навантаження та стрес якість здобутої освіти непорівнянна з тією, що була до початку повномасштабного вторгнення», - каже юристка.

Віолетта Артемчук додала, що під час уроку задля безпеки варто,

щоб хтось стояв біля вікна, поки дитина навчається.

Якщо хто-небудь зафіксує відвідування дитиною української школи онлайн, щонайменше, що окупанти зроблять - змусять видалити всі українські підручники та інші навчальні матеріали З дитиною проведуть «профілактичну бесіду», а батькам погрожуватимуть позбавленням прав у зв'язку з тим, що вони допускають відвідування подібних занять.

Про ув'язнення та інші подібні покарання українським правозахисникам поки що невідомо, проте ніхто не виключає цей факт.

«Це люди з високою мотивацією, - каже Віолетта Артемчук про сім'ї, де діти продовжують навчатися в українських школах онлайн. - Зазвичай вони планують вступати в майбутньому до вищих навчальних закладів на території України».

Для таких дітей, за її словами, є пільговий вступ, зокрема й дистанційний. Школярі з ТОТ можуть пройти співбесіду з предметів і вступити до вишів онлайн. Однак далі можуть виникнути складнощі - необхідно протягом трьох місяців виїхати на вільну територію України і підтвердити свій вступ. Якщо цього не зробити - відрахують. Тому в багатьох випадках батьки обирають навчальні заклади на окупованих територіях або в РФ - там процедура для них простіша і немає складнощів із виїздом.

Юристи борються за те, щоб цей термін було продовжено.

«Не дивлячись на всі погрози, понад 40 тисяч дітей з ТОТ продовжують навчатися в українських школах, а у 2024 році близько 12 тисяч випускників, які навчалися в окупації, вступили до вищих закладів освіти на вільній території України», - наголосила Рашевська.

Порушення міжнародного права Важливо зазначити, що, згідно зі статтею 50 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, Росія зобов'язана забезпечити українським школярам навчання за тими самими стандартами, що були до окупації і не порушують права дитини. Крім того, абсолютно заборонена пропаганда служби у Збройних силах РФ.

«В ідеальному світі Росія мала б зберегти українські школи або, принаймні, не перешкоджати навчанню дітей онлайн, натомість чітко прослідковується політика держави-агресора щодо перешкоджання цьому процесу задля викорінення української ідентичності неповнолітніх», - наголосила юристка Катерина Рашевська.

Культура, школа, Свобода, Заклад

Читайте ще