Сьогодні практично по всіх інформаційних майданчиках пронеслося відео, на якому було зафіксовано, як здійснюється логістика між Бахмутом і Часовим Яром у російських окупантів по дорозі, суцільно завішаній сітчастим тунелем. Звісно, така громіздка споруда забезпечує захист логістичної артерії від нальотів дронів. Логічно ж. Але…
Дивним чином, читаючи деяких наших представників інформаційного середовища, я відчув легке дежавю. Адже зараз голослівне “все пропало” звучить точно так само, коли перший дроновод побачив у перехресті свого fpv-камікадзе танк-сарай. І що тоді, що зараз я скажу, щовійна це не уніфікація одного засобу ураження на всі випадки життя, а комплексне застосування всіх засобів, наявних у розпорядженні.
Так, сітки захищають від дронів, але чи захистять вони від артилерійських обстрілів?
Часів Яр – це місто-висота і навколо нього також розміщені висоти, що дозволяють домінувати над під’їздами до міста з боку Бахмута. Чи хтось забув про роль артилерії? Чи з якоїсь причини логістика від Бахмута до Часового Яру не пристріляна?
Точно так само, як з танками-сараями я говорив,
говорю і буду говорити – так, дрони це добре, вигідно й ефективно, але щоразу, коли виникає незрозуміла ситуація, завжди має бути запасний варіант, такий як артилерія, ПТРК, міни тощо.
Мені не подобається, коли я чую, що нинішня війна – це війна дронів. Це дуже вузьколобий погляд. Коли дрони виявляються безпорадними, до чого ви звертаєтесь? Отож-бо й воно. Це війна максимально можливого комплексу озброєнь, серед якого дрони займають гідне місце, але не беззаперечне. А тому, заряджаємо 155-мм і зносимо сітчасті нагромадження до… особливо в годину пік. А ще їх можна спалювати дроном-драконом. Теж дешево і сердито.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram.Разом до Перемоги!
