Російські загарбники активізували видобуток корисних копалин на захоплених територіях півдня України. Так, крім видобутку залізної руди в Дніпрорудному, вони налагодили видобуток марганцевих руд в 50 км від Мелітополя.
Йдеться про Великотокмацьке родовище. Видобувають руду росіяни відкритим способом у районі села Веселе, що в 15 км від Токмаку. Як вже повідомляло РІА Південь, туди окупанти зігнали багато спецтехніки.
Людей на роботи винаймають із числа місцевих жителів та гастарбайтерів, пропонуючи щомісячну виплату у вигляді 100000 рублів.
Це особливо важливе для росіян родовище, адже у червні 2024 року Євросоюз заборонив експорт марганцевих руд до Росії.
Згідно з інвестиційним атласом Запорізької області, мінерально-сировинна база Запорізького регіону нараховує 166 облікованих об'єктів корисних копалин.
Пропонуємо огляд основних родовищ Запорізької області.
Великотокмацьке родовищеРодовище багате на ферромарганець. Ці надра, на міжнародно визнаній території України, грабує країна-агресор. Ферромарганець їм необхідний для випуску броньового листа на Челябінському електрометалургійному заводі.
Як пишуть російські пропагандистські ЗМІ, сировину купують у ПАР, Бразилії, Габоні, тоді як у Запорізькій області зосереджено 80% усього запасу євразійського походження. Крім того, окупанти закинули око на гранітні кар'єри та каолінові поклади (біла глина).
Президент України Володимир Зеленський зауважив що росіяни вже відкрито говорять у своїх медіа про захоплення надр України.
"Подивіться, що вони захопили, про що вони почали говорити? Це марганцеві руди. І ось вам, будь ласка, ось вам енергетика, ось вам марганцеві руди, ось вам титан, ось вам залізо. Вони (окупанти, - Ред.) беруть цілий комплекс і починають розробляти ці марганцеві руди. Якщо ви почуєте медійно, вони вже публічно про це говорять. Тобто всі ці кроки невипадкові", — зазначив президент.
Після заяв країни-агресора про свої наміри на надра України світ зрозумів, що мета повномасштабного вторгнення зовсім не «денацифікація-демілітаризація», а банальне віджимання ресурсів.
Васинівське родовищеВміст 358 млн тонн залізної руди в Оріхівському районі (60 км від Запоріжжя) в складі Приазовського залізорудного району.
Склад заліза до 72% мінімізує виробничі витрати. Ліцензія на розробку була надана в 2007 році, але справа загальмувалась через протести екологів. Місцевих жителів теж не спокусила перспектива створення 3000 робочих місць.
Отримавши 15 років тому відсіч оріхівців, донецька компанія «Магнетит» зайнялась георозвідкою Північно-Терсянського родовища. Також входить до складу Приазовського залізорудного району, знаходиться у Новомиколаївському районі, за 60 км від Запоріжжя. Розробка – в очікуваній перспективі, якщо екологи не завадять.
Гуляйпільскі кварцитиВ Приазовському залізорудному районі знаходиться Гуляйпільське родовище магнетитових кварцитів. Загальні запаси руди оцінюються у 2,5 млрд. тонн. Вміст металу у руді становить 27-31%.
На нього 20 років тому поклав око «Індустріальний союз Донбасу». В 2004 році був підписаний акт вибору майданчика для розробки, зареєстроване відповідне ТОВ. Держкомітет з нагляду за охороною праці видав погодження. При цьому не було враховано головного - думки народу. В обхід органу місцевого самоврядування за користування родовищем проголосувала Запорізька облрада.
Після тривалих дискусій із виборцями депутати скасували рішення.
Згодом, у 2011 році, зі статутним капіталом у 1 тис. грн, була зареєстрована компанія ТОВ «Гуляйполе-Айрон» з метою організації підземного видобутку руди. Але запорізька ОДА сказала рішуче «ні», поки гуляйпільці самі не дадуть згоду на розробки на своїй землі.
Таврійський ГЗКПобудований в другій половині ХХ століття як частина Великотокмацького родовища марганцевих руд. Одночасно з будівництвом гірничо-збагачувального комбінату, на місці села Сухоіванівське було побудовано шахтарське містечко Степногірськ. Розташований на Мелітопольському напрямку, в 30 км від Запоріжжя. ГЗК, пропрацювавши 14 років (1981-1995), закрився через нерентабельні витрати. Хоча в перші роки видавав понад 100 000 тонн марганцю на рік.
На початку 2000 років спроби відновити роботу не дістали успіху, тому що ніхто з інвесторів не схотів витрачатись на розконсервацію. З тих пір стоїть шахта в затопленому стані, залучаючи сталкерів для вивчення об’єктів закинутої промзони.
Де заритий китайський інтерес?Різного часу Великотокмацьким родовищем цікавився китайський бізнес.
2010 року китайська корпорація «Хунсін» виказувала намір вкласти в освоєння марганцевих покладів 500 млн долл. В 2012-м прайс виріс до 1 млрд. долл з боку іншого китайського акціонера – Hubei Changyang Hongxin Industrial Group, Ltd. Далі дискусій справа не дійшла.
На сьогодні про зацікавленість китайських компаній запорізьким марганцем інформація відсутня. Проте, враховуючи рівень високотехнологічних темпів різного будівництва з боку підсанкційної країни-агресора, можна робити припущення, хто шефствує над усіма цими процесами.
Новополтавка та Крута БалкаВ опублікованому для партнерів посібнику інвестиційних можливостей із видобутку корисних копалин значаться бердянські надра – Новополтавське та Крута Балка.
Їхні поклади входять до категорії критичної сировини як рідкісноземельні елементи.
Новополтавські апатити (між Пологівським та Бердянським районами) до повномасштабного вторгнення добувалися Україною в шахтах Південна та Північна.
Літій, цезій, тантал тощо з Крутої Балки ще не добувався. Ситуація ускладнюється тим, що рідкісноземельна руда зосереджена на тимчасово окупованій території – на правому березі Берди за 5,5 км від с. Осипенко Бердянського району. Вчені оцінюють його як дуже перспективне родовище для розробки.
Як бачимо, російська агресія має глибоку економічну основу, яка полягає у прагненні контролю над ресурсами, що належать Україні, і такий чинник ще більше ускладнює ситуацію для мирного вирішення конфлікту.
