Кількість російських штурмів українських позицій наприкінці зими на Покровському напрямку досягла максимуму – у середньому 60-70 на добу. Такі дані наводив у своїх щоденних зведеннях Генштаб ЗСУ. Крім постійних піхотних атак, армія РФ тут активно застосовує авіацію та дрони.
Воєнкори проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії поговорив із бійцями 152-ї окремої єгерської бригади ЗСУ. Ось що вони розповідають про бої на одному з найгарячіших напрямків фронту російсько-української війни.
Перед світанком броньовик швидко везе журналістів Донбас Реалії до українських позицій поблизу Покровська Це майже щоденний маршрут для Сергія колишнього пожежника – він за кермом. Маршрут ризикований, передусім через загрози з боку дронів. Тому шлях хоч і відносно недовгий, але напружений.
«Думати ніколи. Треба мчати чимшвидше. Коли РЕБа не було – одразу «пташки» скидали [боєприпаси]. Вони старалися по колесах [влучити] – раз, другий раз. Переднє проб’ють, заднє проб’ють. Думають, що ти не поїдеш. А у Kirpi (турецький бронеавтомобіль – ред.) стоять докатки. Останній раз три колеса пробили – я виїхав.
Переднє колесо загорілося, то затушив. А потім стрибнув у пікап, хлопці їхали. Потім рембаза приїхала – поміняла колеса, прямо на місці. І назад поїхав сюди», – не відриваючи очі від дороги швидко розповідає боєць.
Броньовик із системою РЕБ – обов'язковий транспорт у разі наближення до передової у районі ПокровськаЦього разу вдається не потрапити в поле зору дронів і доїхати до необхідної точки – автівка швидко застрибує в укриття. Від укриття броньовика до сховку підрозділу потрібно бігти: тут російські дрони –ще більша загроза.
«Немає часу, щоб роздягатися, перевдягатися, вмиватися. Голитися. Тут є можливість – трошки поспав», – каже боєць СергійСховок – підвал – це просторе, скупо освітлене приміщення, сховане за масивними бетонними конструкціями. Часом чути як покашлює хтось із бійців. Тут відверто холодно і сиро – на вулиці ще лежить сніг.
Немає часу, щоб роздягатися, перевдягатися, вмиватися, голитися
На дерев’яних піддонах розстелені спальники. Обабіч – бронежилети і шоломи. Тут бійці намагаються відпочити між змінами, готуючи чай.
«Слава Богу, є піддони.
Трошки щось матраців «намутили». Так і живем. Спиш отак-от – як я перед вами стою, так і сплю. Тут не роздягаєшся. Немає часу, щоб роздягатися, перевдягатися, вмиватися, голитися. Тут є можливість – трошки поспав, а так…», – розповідає Геннадій
За перший тиждень на позиціях Сергій вже знає, що таке російські авіабомбиНа момент приїзду журналістів Радіо Свобода він тут перший тиждень, але вже розуміє, що безпека – дуже відносна річ навіть подалі від «нуля».
– Вчора по нас сюди прилетіло 7 КАБів 500-х (модернізований ФАБ-500, містить понад 200 кг тротилу – ред.).
– І як це відчувається?
– Відчувається як? Як на дискотеці на «гражданці». Все трясеться, все гуде. Якось так.
Читайте також: Росія стирає міста і позиції ЗСУ КАБами та ФАБами. Пояснюємо, що це
Намагаються довбати, довбати, довбати, щоб пробити нашу лінію оборони
Комбат «Хмара»
Під кінець зими на Покровському напрямку російські військові робили в середньому 60-70 спроб штурмів щодоби. Частина з них була направлена в район селища Котлине – на південний захід від Покровська. Обстановку тут командир батальйону 152-ї ОЄБр із позивним
«Хмара» характеризує військовим кліше «складна, але контрольована».
«Штурмові дії проходять на піхоту постійні. Щоденні, мінімальні, але штурмові дії від невеличких груп. Вони не йдуть цілою армією, а йдуть по 2-3 військовослужбовці, намагаючись довбати, довбати, довбати, щоб пробити нашу лінію оборони», – розповідає комбат.
«Йдуть по 2-3 військовослужбовця, намагаючись довбати, довбати, довбати, щоб пробити нашу лінію оборони», – описує тактику армії РФ комбатУ цьому районі 152-га ОЄБр воює вже два місяці. Зміни в обстановці, каже «Хмара», нечасті, але бувають.
«Ворог намагається закріпитись, прорватись на двох основних наших напрямках. [...] Можемо чітко, своєчасно відреагувати на зміни в обстановці, – зазначає комбат. – Тим же висиланням бронегруп з підтримкою артилерії, з підтримкою «скидів», FPV-дронів. Тобто не дамо ворогу просуватися на даному напрямку».
«82 міномет порядка 50-60 мін у день випускає по [російській] піхоті», – каже «Смішний»«Вони заходять – у них перехід 10 людей. Ну, я образно скажу. І вони розбиваються на групи по 2 людини. Так по них,
звичайно, важче стріляти, але, враховуючи, що у нас не одна «трубочка» (міномет – ред.) стоїть – у нас є планові цілі, куди ворог заходить, ми вражаємо його. [...] 82-й міномет близько 50-60 мін за день випускає по піхоті. 120-й міномет наразі працює в інтересах старшого начальника (за завданням від вищого штабу – ред.) але також вражає більше скупчення противника, захисні споруди», – каже офіцер 152-ої ОЄБр з позивним «Смішний»
Сергій, в очікуванні наступного виїзду, примостився на своє імпровізоване ліжко. Каже, ось уже два тижні не має змоги попрати й переодягнутися і водночас вибачається, що форма брудна і трохи порвана.
«Я біг – поруч був вибух. Я спіткнувся і коліном вдарився», – пояснює Сергій.
Читайте також: Загрози псевдомиру: що буде з Україною у разі замороження війни
Спрацювала «РЕБка», її захитало і раз – вона в багно
З ним же повертаємося з позицій уже після світанку – це ризик нарватися на російський FPV. Уздовж дороги машини, спалені дронами раніше. Сергій також має досвід зустрічі із дроном противника.
«FPV-шка – минулого разу, як ми загрузли на полі.
Нам дали команду вибігати з Kirpi, і почався обстріл мінометний, з гармат нас почали обстрілювати, – згадує боєць. – І FPV-шка летіла за… Ваня там старший машини був. Ну, він і є. І за Ваньою вона саме… Спрацювала «РЕБка», її захитало і раз – вона в багно. Вона хотіла догнати, але «РЕБка», якщо нормальна, спрацьовує».
«Звісно, завжди радість, коли забираєш хлопців живих. Хоч поранених», – каже СергійДля колишнього пожежника за кермом Kirpi день лише починається – на сьогодні запланована евакуація поранених. Кожен виїзд – це ризик.
Завжди радість, коли забираєш хлопців живих. Хоч поранених
«Буває, що можливості такої не дають – сильний обстріл і нікуди не виїжджаєш. [...] Останнього разу ми загрузли – кулеметник був з нами. Я-то знаю приблизно куди бігти, а хлопці побігли ліворуч, а там уже «свині». Ліворуч. А нам треба було праворуч. І кулеметник побіг теж ліворуч. [...] А потім я через 4 доби поїхав забирати і забрав кулеметника пораненого. Я радий був – знаю дуже добре цього хлопця. Думав, вже його немає. А він живий виявився. Звісно, завжди радість, коли забираєш хлопців живих. Хоч поранених», – каже боєць.
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що загальні втрати російської армії під Покровськом лише у січні 2025 року склали 15 тисяч, з них 7 тисяч загиблими.
- Кількість російських втрат під Покровськом у січні співставна із втратами армії РФ у Другій російсько-чеченській війні.
Втрати Росії: буряти, башкири, чукчі, комі. Кого ще РФ кидає на фронт проти України?
«Зі снарядами були серйозні проблеми, я був шокований»: нові деталі про перші дні великої війни
Битва за Костянтинівку вже влітку? Чому заговорили про новий напрямок фронтуПовномасштабна війна Росії проти України
