Війна

Солдат Артур Шибалов повернувся на щиті до рідної Полтави після бою на Курщині

20 бер•Зміст

Артур Шибалов поліг у бою 13 березня біля Заолешенки у Курській області Росії. Траурна церемонія прощання з воїном відбулася 20 березня у Полтаві.

Солдат Артур Шибалов народився та мешкав у Полтаві. У 2024 році воїн став на захист України. Служив на посаді стрільця-снайпера десантно-штурмового відділення. Мати воїна Тетяна Шибалова пише, що її син хотів знімати кіно і писати книги. Він тривалий час навчався для цього, але «вважав неможливим сховатися й не прийняти виклик, якщо рукавичка летить в обличчя»:

«У тебе була б чудова сім’я: любляча дружина й діти. Ти так любив життя, у всіх його проявах, у тобі було стільки сонця й світла. Моє сонечко згасло. Світитимуть зорі й місяць, будуть світити інші сонечка. Життя триватиме. Такий закон буття, яким би жахливим він зараз для мене не здавався».

Фото Свято-Успенського собору Головна редакторка газети «Полтавська думка» Діана Страшко пише, що на момент загибелі воїнові було 26 років:

«Ми разом працювали кілька років приблизно з 2017 року. Він монтував відео, навчився всього з нуля, а згодом освоїв і відеокамеру. Артур був добрим, ніколи ні в чому не відмовляв. Мене розчулило, що він хотів стати письменником, а ми цього і не знали. Вже ось нещодавно він написав у соцмережі про першу офіційну відмову в публікації».

Про відмову у публікації воїн написав у серпні 2024 року. А 6 лютого боєць написав:

«Для всіх, хто за мене хвилюється. Глибокі окопи та надійні підвали, якось бережуть».

Як повідомляє Інститут масової інформації, полеглий воїн – молодший брат журналіста, військового, колишнього полоненого Євгена Шибалова. Полтавець став 101-м у списку загиблих медійників, яких убила Росія з початку повномасштабного вторгнення.

закон, Посад, Окіп, Зоря, снайпер

Читайте ще