Богачов Дмитро Іванович
32 роки. м. Суми (25.08.1992 - 21.10.2024)
Старший сержант, старший бойовий медик 3-ї роти 2-го мехбатальону ІІІ ОШБР. Загинув під м. Ізюм Харківської обл., виконуючи бойовий обов'язок.
Нагороджений: нагрудним знаком "За збережене життя", Почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ, Почесним нагрудним знаком командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За особисту хоробрість у бою», відзнакою Міноборони України медаллю "Залізний хрест".
Почесний громадянин м. Суми.
Ось що ми дізнались про Дмитра Богачова, спілкуючись з його мамою, Людмилою Василівною. "Дмитро був молодшим сином, а сім'я наша християнська, тож всі діти зростали в атмосфері любові, доброзичливості. Таким і Дмитро був - спокійним, добрим, завжди готовим допомагати людям - такі перші слова мами. - Бог обдарував його великим даром любові до людей і ця любов супроводжувала його все життя". З дитинства у нього було одне серйозне захоплення - футбол. Ще у першому класі його перший тренер Олександр Єлшанський відзначив в нього неабиякі здібності, тож Дмитро з першого по одинадцятий класи тренувався в ДЮСШ, бував на зборах, приймав участь у різних змаганнях з футболу та футзалу, словом, з футболом у нього було пов'язане життя і плани на майбутнє. Після школи вступив до СДПУ, навчався на тренера, там же здобув певні знання та навички з медицини. Тоді його помітив тренер Валерій Бермудес, і Дмитро почав грати у команді майстрів, спочатку у другій лізі, через рік - у...
