Військовий аналітик центру військово-морського аналізу (США) Майкл Кофман стверджує, що порівняно з осінню 2024 року ситуація на фронті покращилась для України, оскільки за зиму темпи російського наступу значно сповільнились.
Водночас стверджувати, що фронт стабілізувався передчасно, особливо після відступу Збройних сил України у Курській області, пише Кофман на своїй сторінці у соцмережі X.
Україна змогла адаптуватись до наступу РФ«Російське просування зупинилося з трьох причин: виснаження матеріальних засобів через втрати під час осені, ефективна адаптація України до того, як російські сили проводили наступальні операції, та зимові погодні умови, які вплинули на темп операцій», — пояснив військовий аналітик.
Він додав, що навесні ця динаміка може не зберегтися і, схоже, російські війська перегруповуються для відновлення наступальних операцій.
Читайте також:
Україні не вистачить авіації для кожного з нових корпусів, але будуть підрозділи з дронами і роботами — Жорін «Українські сили покращили тактику протидії бойовим діям РФ, застосувавши БПЛА, щоб компенсувати дефіцит живої сили на фронті»,
— зауважив Кофман.
Військовий аналітик уточнив, що ЗСУ успішно виснажують російські сили на відстані від 0 до 30 км від лінії зіткнення, комбінуючи мінування, безпілотники та традиційні засоби ведення вогню, що дозволяє утримувати лінію фронту, незважаючи на низьку щільність українських сил.
«Російські підрозділи часто не досягають оборонних позицій, а значна частина техніки втрачається під час штурму», — пояснив Кофман.
Читайте також:
Втрати Росії з початку великої війни перевищили 900 тисяч окупантів — Генштаб ЗСУ Він нагадав, що минулого року Україна посилювала цей підхід, збільшивши безпілотні підрозділи, такі як Птахи Мадяра, група Лазаря та полк безпілотних систем Ахіллес, та інвестувавши у нарощування виробництва мін і безпілотників. Військовий експерт констатував, що безпілотні формування наразі є основним стабілізуючим фактором на лінії фронту.
«На даний момент дрони спричиняють більше 60% щоденних втрати РФ і є основним засобом припинення атак у поєднанні з мінуванням і традиційною артилерією. Краща інтеграція призвела до більш системного підходу на тактичному рівні»,
— написав Кофман.
Він також повідомив, що дрони збільшують свою роль у протидії іншим типам дронів, а в логістиці та наступальних операціях також зростає роль безпілотних наземних засобів.
«Фактична автоматизація повільно розвивається разом з донаведенням на ціль, турелями без екіпажу тощо», — зауважив військовий експерт.
На більшій частині фронту паритет в артилерії та ударах дронамиКофман звернув увагу на те, що Україна зараз виробляє багато необхідного для повсякденних бойових потреб — від мін до безпілотників. Водночас вона залишається залежною від західних партнерів в таких галузях як далекобійна зброя, зокрема снаряди GMLRS, ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони, запчастини, технічне обслуговування та інші нематеріальні форми підтримки.
Читайте також:
«Сфотографувалися і там же помирають». У ЗСУ розкрили найближчі плани росіян на Запорізькому напрямку і чи є загроза Запоріжжю «За зиму Україна отримала значні обсяги боєприпасів і техніки, а також збільшила власне виробництво безпілотників. На більшій частині фронту спостерігається відносний паритет артилерійських обстрілів і ударів безпілотників з деякою асиметрією в окремих категоріях систем»,
— повідомляє військовий аналітик.
Україна має проблеми з людськими ресурсами, але покращила управлінняВін також пише, що нещодавні призначення нових командирів, особливо генерала Михайла Драпатого, який став командувачем Сухопутних військ та очолив ОСУВ Хортиця, позитивно вплинули на стан підлеглих підрозділів. Кофман нагадав, що у травні 2024 року Драпатий взяв на себе оборону Харківщини на другий день після початку російського наступу там і стабілізував ситуацію.
Читайте також:
Процес масштабують на всю армію. В Україні створять кілька корпусів, кожен — на базі якоїсь з бригад — заступник командира 3-ї ОШБр Крім того, військовий аналітик нагадує, що в Україні розпочалась реформа військової підготовки і під керівництвом нового командувача Сухопутних військ є перспектива покращення якості підготовки, матеріально-технічної бази, оновлення змісту, заміни інструкторів та прив’язки підготовки до реальних бойових потреб.
За словами Кофмана, основною проблемою України залишається структурний дефіцит людських ресурсів і мобілізації недостатньо для її розв’язання.
Крім того, проблему дефіциту людських ресурсів посилює проблема СЗЧ. Військовий аналітик пише, що закон, який дозволив тим, хто вперше пішов в СЗЧ, повернутись без настання кримінальної відповідальності, став причиною повернення частини військових на службу, однак СЗЧ продовжують виснажувати війська.
«Україна, на щастя, призупинила створення нових бригад, скасувавши те, що було одним із рішень з управління силами у 2024 році, що спантеличували найбільше. І є прогрес у створенні нових формувань — корпусів, які ближче до дивізій, на основі найкращих бригад ЗСУ», — написав Кофман.
Причини відступу ЗСУ з більшої частини КурщиниКофман нагадав, що за останні місяці російські сили не змогли суттєво просунутись під Покровськом, Часовим Яром та Куп’янськом, а більша частина російського наступу відбулась в районі Великої Новосілки, Курахового та Курської області, у якій російські війська змогли витіснити ЗСУ з більшої частини утримуваної ними території.
«Останні російські наступи у Курській області відбулися задовго до призупинення військової допомоги США та обміну розвідданими.
Геометрія поля бою на виступі за своєю суттю була несприятливою. Російські війська тиснули на Курщині, поки не змогли перекрити кілька шляхів постачань», — описав війсковий експерт причини відступу ЗСУ на Курщині.
Читайте також:
Курська операція частково себе виправдала, але українських військових треба було відводити раніше — Рахманін Кофман додав, що тиск на українські позиції чинили північнокорейські військові, але основною проблемою стала саме логістика, оскільки російські FPV-дрони на оптоволокні все частіше контролювали маршрути постачань. Водночас він зауважив, що відступ ЗСУ на Курщині виглядав дещо краще, ніж відступ з Авдіївки і відбувся без значних втрат особового складу.
Однак військовий експерт звернув увагу на те, що виведення українських військ відбулось зі значними втратами техніки, а співвідношення втрат транспортних засобів під час операції на Курщині у найкращому випадку становитиме 1:1.
«Але під Курськом масового оточення не було. Я знаю, що більшість людей це розуміють, але це варто повторити», — наголосив Кофман.
Читайте також:
Враховуючи характер бойових дій, перехід території з рук в руки є запізнілим показником того, що відбувається між двома силами, тому, коли стан позицій стає неприйнятним, «поступові, а потім раптові» переходи територій з рук в руки є звичайними, пояснив військовий аналітик.
Він висловив думку, що утримання території Курської області мало що дало б Україні, а обмін її на якийсь український регіон виглядав малоімовірним. За словами Кофмана, Курська операція не призвела ні до зміни загальної динаміки війни, ні до значного переміщення російських військ з Покровського та Курахівського напрямків.
«У мене зберігається неоднозначне бачення наступу у Курській області, і я вважаю, що найкраще було б провести рейд протягом 1−2 тижнів. Тим не менше, він також міг піти набагато гірше, ніж це було. Це була азартна гра, яка принесла початковий тактичний успіх, але зрештою, на мій погляд, не окупилася», — заявив військовий експерт.
Що відбувається з російськими військамиКофман відзначив низьку якість російських сил та їхню нездатність подолати підготовлену оборону, підкріплену масовою влучністю.
Він наголосив, що рівень російських атак — піхотних, легкомоторизованих чи механізованих — зазвичай недостатній для прориву позицій ЗСУ.
Військовий експерт нагадав, що у 2023−2024 роках російські війська адаптувались до війни, зробивши акцент на здебільшого малих штурмових групах, і ця тактика приносила поступові успіхи, продавлюючи фронт, але не дозволяла досягнути проривів, які б мали оперативне значення.
Читайте також:
Офіцер з морської піхоти описав тактику наступу росіян на Покровському напрямку та розповів, як їх зупиняють Кофман також пише, що Росія стикається з певним ступенем виснаження матеріальних засобів ведення війни після втрат, яких вона зазнала восени, але поточний рівень укладення контрактів продовжує забезпечувати заміну та ротацію російських військових. Він також відзначає, що у другій половині 2024 року рівень набору контрактників у російську армію значно зріс.
«Суть полягає в тому, що незважаючи на те, що спостерігалось прискорення захоплення територій росіянами восени, російська армія явно неефективна, зважаючи на її переваги у засобах,
і ці захоплення територій були здійснені за дуже високу ціну», — пояснив військовий аналітик.
Україна має шанси стабілізувати фронтКофман висловив думку, що ще занадто рано оцінювати, чи Україна вже на шляху до стабілізації фронту, чи це проміжний період, і Росія відновить інтенсивний наступ цієї весни та влітку.
«Лінія фронту не обвалюється. Незважаючи на те, що ЗСУ були значно витіснені з Курської області, загальна ситуація від Покровська до Куп’янська покращилася. Мається на увазі, що Україна не перебуває у безвихідній ситуації, яка потребує швидкого припинення вогню за несприятливих умов», — заявив військовий аналітик.
Читайте також:
«Тенденція досить красномовна». Чому РФ активізувалася на Запоріжжі і якими будуть пріоритетні цілі під час літнього наступу — Селезньов Він підсумував, що Україна все ще має шанси стабілізувати фронт, якщо збережуться позитивні тенденції, вирішаться питання з людськими ресурсами та управлінням.
Кофман також заявив, що Україна та Захід повинні орієнтуватися на те, що припинення вогню не є неминучим або у будь-якому разі не призведе до тривалого миру.
