Молния — російський дрон-камікадзе літакового типу, яким Росія завдає ударів не лише по позиціях українських військових, але й дедалі частіше — по цивільній інфраструктурі та містах України в радіусі досяжності, зокрема по Харкову, Запоріжжю та Херсону.
Це надзвичайно дешеві у виробництві ударні безпілотники: спочатку росіяни виготовляли їх з фанери, згодом з’явився варіант з пластиковим корпусом.
У своїй інфографіці NV нагадує, що являє собою дрон Молния, і розповідає, як і для чого Росія модифікувала його з часом.
Новий засіб для ударів по цивільних13 квітня 2025 року, у Вербну неділю, Росія вдарила не лише Іскандерами по Сумах, де кількість загиблих вже досягла 36 осіб. Того ж дня російський безпілотник Молния атакував Київський район Харкова. Як повідомив пізніше міський голова Ігор Терехов, армія РФ вдарила по дитячому садочку. Хоча обійшлося без постраждалих, від удару було пошкоджено фасад будівлі, також вибило вікна у навколишніх багатоквартирних будинках.
Цей випадок — один із багатьох ударів дронами Молния, яких Росія почала більш інтенсивно завдавати по українських містах з листопада 2024 року.
Тоді серед перших"жертв" цих БПЛА теж був Харків у Салтівському районі поранило кількох людей, а прокуратура заявляла про атаку ударним дроном Молния-1 як «новою розробкою» росіян.
Читайте також:
Росія атакувала Харків дроном Молния: постраждали троє людей Оскільки дальність польоту таких безпілотників сягяає максимальних 35−50 км залежно від типу, відтоді вони атакують здебільшого прифронтові міста. БПЛА Молния регулярно прилітають у Харків, де б’ють по цивільних підприємствах, житлових районах і багатоповерхівках на Херсонщину, у Запорізьку область. У квітні 2025-го дрон Молния влучиву машину журналістів знімальної групи Ukrainian Witness за 20 км від фронту.
А на фото нижче — дрон Молния-2, збитий Силами оборони України біля села Розумовка поблизу Запоріжжя в березні 2025 року.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid033kSkfUHDhQ1eDcNLZQoGczhb4qiUKBoJSqLd3Dyc6M3vs91pBFcgYaAvd9gc15gNl&id=100010588989510
Українські військові 63-ї окремої механізованої бригади, яким вдалося збити Молнию на Лиманському напрямку в березні 2025-го, називали цей тип БПЛА «шахедом для бідних».
«Коштує копійки ($2000), а може пролетіти 50 км і притащити 10-кілограмовий снаряд. Утім, зенітники 63-ї бригади здатні фіксувати навіть таке барахло в нашому небі, а пілоти батальйону безпілотних систем — знищувати за допомогою «фпвішок», — запевнили військові, показавши відповідне відео.
https://www.facebook.com/63ombr/videos/9264709906983024/
Як влаштовані та чим озброєні дрони МолнияМолния — це дрон-камікадзе літакового типу. Його невелика вартість і доступність матеріалів дозволяє Росії налагодити масове виробництво таких БПЛА.
Виготовляють такі БПЛА з фанери, картону, пінопласту та алюмінієвих труб. У деяких дронах виявляли компоненти китайського виробництва.
Дрон може нести важку бойову частину та снаряди різних видів. Спочатку росіяни оснащували його гранатами чи саперними зарядами, однак згодом почали озброювати важчою вибухівкою — наприклад, протитанковими мінами ТМ-62. Такі міни мають вагу близько 10 кг, з яких понад 7 кг — це власне вибухівка. У такому спорядженні росіяни використовували БПЛА Молния і для ударів по укриттях українських захисників,
повідомляли фахівці Defence Express.
Водночас при такій збільшеній масі бойової частини, як у випадку з протитанковими мінами, запустити дрон з рівня землі за допомогою штатної катапульти неможливо. «Бо дрон одразу після запуску просідає на кілька метрів. Саме тому росіяни почали підіймати пускові [установки] на верхні поверхи будинків», — пояснювали аналітики Defence Express.
На це ж звертав увагу і Сергій «Флеш» Бескрестнов, фахівець у галузі РЕБ та БПЛА.
Основні характеристики БПЛА Молния (базовий варіант):
- Довжина: ~1,5 м
- Маса: ~10 кг
- Бойове навантаження: до 5 кг
- Дальність польоту: до 35 км
- Швидкість: 80 км/год
- Тривалість польоту: 40 хв
- Вартість: ~$300
Ці поліпшені дрони мають покращену конструкцію з аеродинамічним пластиковим корпусом, захищений від перешкод командний модуль та можливість автоматичного донаведення на ціль.
Молния-2 має вантажопідйомність до 10 кг, а її дальність польоту збільшено до 50 км.
Якщо Молния-1 має електродвигун на літієвій батареї,
то Молния-2 оснащена вже двома двигунами.
Примітивні, але небезпечні: що кажуть українські фахівці про БПЛА МолнияКоли Росія лише почала застосовувати дрони Молния для ударів по українських містах в листопаді 2024 року, провідний науковий співробітник Державного музею авіації та авіаексперт Валерій Романенко називав їх «переможцями у змаганні на найпримітивнішу конструкцію».
«Скажімо так: якщо було з лайна і палок, то тут вже кількість палок зведена до мінімуму», — іронізував Романеко в коментарі Radio NV.
Конструкцію російського ударного дрона він описував так: «Там дві алюмінієві трубки — такі, як у нас до швабри в госпмагах продаються. На них кріпиться крило і хвостове оперення з пінопласту, ще кілька шматків фанери — для того, щоб реалізувати управління — елерони, руль висоти і руль повороту. Двигун прикручується клейкою стрічкою прямо попереду до цих двох палок».
Водночас Романенко підкреслював, що такі ударні безпілотники є «вкрай небезпечними», оскільки БПЛА літакового типу, на відміну від квадрокоптерів, здатні летіти за інерцією.
«Чому він небезпечний?
Його важко вразити, важко діяти на нього РЕБом. На рушницю він взагалі не буде реагувати, бо він просто швидко пролітає зону, в якій ефективно працює радіоперешкода від антидронових рушниць. І, наприклад, якщо навіть поставити невеличку РЕБ-станцію над якимось об'єктом, цей дрон просто за інерцією пролетить цю дистанцію [зони дії РЕБ], навіть втративши управління на відстані 50 метрів», — пояснював фахівець.
За його словами, ключовими перевагами Молний також є їхня дешева ціна, адже найпростіші такі дрони можуть коштувати близько 300 доларів, та досить потужна літієва батарея «на п’ять тисяч міліампер-годин», яка дозволяє йому літати досить швидко.
Читайте також:
«Мітла, яку скріпили ізолентою». Що відомо про нові — дешеві, примітивні і вкрай небезпечні — російські дрони Молния-1 — Романенко Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт і заступник директора miltech-компанії у сфері виробництва дронів, ще минулого року нагадував в інтерв'ю NV, що Росія і раніше активно використовувала БПЛА Молния на лінії бойового зіткнення для ударів по українських позиціях.
«Це надлегкий крилоподібний дрон. Тож за рахунок цього по ньому складно працювати засобами радіоелектронної боротьби, тому що аеродинаміка дає йому змогу довгий час планувати в потрібному напрямку. Тобто це повинні бути засоби, здатні працювати на велику відстань. Виявляти їх за рахунок звичайних систем теж, можна сказати, складно», — визнавав Храпчинський. За його словами, дрон малопомітний за рахунок надлегкої конструкції: дві алюмінієві трубки, між якими — електричний двигун, батарея і корисне навантаження різної ваги залежності від радіусу польоту. Храпчинський також припускав, що для керування такими дронами на відстані десятків кілометрів — наприклад, для ударів по Харкову — на проміжку цього маршруту росіяни використовують ретранслятори в повітрі, які дають змогу упрвляти ними на такій відстані.
