На тижні, що минає, українські дрони атакувалиособливу економічну зону “Алабуга” де збираються ударні дрони “шахед”. Цими дронами росія щоночі тероризує українські міста. За даними Генштабу було пошкоджено цех фінальної збірки БпЛА Про еволюцію ударних дронів “шахед” розповідає “Флот 2017”.
13 вересня 2022 року було зафіксовано перший випадок використання іранського безпілотного апарату Shahed-136. Після цього повідомлення про них стали масовими. 15 вересня того ж року такими апаратами росіяни атакували наші позиції в Нікополі. Залишки використаних апаратів — блоки двигунів та невеликі вертикальні стабілізатори з написами “Герань-2” — вказували на те, що ці Shahed-136 пройшли ребрендинг у росії.
Вже 17 вересня The Wall Street Journal опублікував статтю про те, що росіяни доволі ефективно використовували Shahed-136 на фронті у Харківській області під час наступу українських військ. У статті була цитата полковника Родіона Кулагіна, який стверджував, що за дуже короткий час на його ділянці фронту “шахеди”, які діяли парами, знищили дві 152-мм гаубиці, дві 122-мм гаубиці та два бронетранспортери.
Однак дуже швидко росіяни стали використовувати іранські дрони-камікадзе для ударів по українській інфраструктурі, причому як військовій, так і цивільній. Вже з осені 2022 року “шахеди” стали основним засобом ураження об’єктів української енергетичної інфраструктури.
Наслідок дронової атаки по Києву 23 березня 2025 року Тоді для них була характерною така тактика:
– апарати долали маршрут до цілі на гранично малій висоті (10–20 м), використовуючи рельєф місцевості (низини, яри, річища річок);
– для маскування гучного звуку, який створюють поршневі двигуни БПЛА, російські військові вибудовували маршрут руху дронів уздовж автомобільних доріг із високим рівнем трафіку (наприклад, траса Київ — Одеса).
Згодом росіяни перейшли виключно на нічний “спосіб життя”, що значно скоротило їхні втрати, оскільки дозволяло уникати візуального виявлення дронів силами ППО України (пізніше до цього додалось фарбування в чорний колір).
Приблизно з весни 2023 року виробництво Shahed-136 було локалізовано у рф. З цього ж часу у них змінилось позначення — замість “М-ХХХ” (так маркувалися апарати,
які виготовлені в Ірані) на залишках збитих апаратів почали помічати номери типу “К-ХХХ” (апарати, які зібрані в Іжевську) і “Ы-ХХХ” (дрони, які виготовлені в Алабузі). Змінилась і конструкція — російська версія пішла у бік спрощення та уніфікації з іншими БПЛА російського виробництва. Блок навігації став російським та мав елементи системи протидії РЕБ “Комета” — ці ж блоки використовуються у БПЛА “Орлан”, “Форпост” та МПК для авіабомб ФАБ-250 та ФАБ-500. Російська модель отримала структурні зміни скловолоконного планера, блоків керування польотом та стартерних блоків.
Далі росіяни почали вносити більш системні зміни. Передусім це стосувалось бойової частини як основи ударного дрона. Станом на середину листопада 2024 року зафіксовано використання щонайменше п’яти різних бойових частин:
– осколково-фугасна іранського виробництва (маса 50 кг). Виключно на апаратах з номерами “М-ХХХ”;
– фугасна БСФ-50 російського виробництва (маса 50 кг). Апарати з номерами “К-ХХХ” та “КБ-ХХХ”;
– осколково-фугасна запальна ОФЗБЧ-50 (маса 50 кг). Апарати з номерами “Ы-ХХХ”.
– термобарична БСТ-52 (маса 52 кг).
Апарати з номерами “К-ХХХ” та “КБ-ХХХ”;
– термобарична ТББЧ-50(М) російського виробництва (маса 50 кг). Апарати з номерами “Ы-ХХХ”.
фото: Getty Images Спеціалісти стверджують, що фактів використання термобаричних бойових частин стає все більше. Їх особливість полягає у тому, що після підриву ініціатора, ударна хвиля викликає рух термобаричної суміші, яка взаємодіє з повітрям і сама з собою, утворюючи вогняну хмару, температура якої коливається від 2000 до 2600 градусів за Цельсієм. Така хмара розповсюджується по всій площині приміщення. Саме тому в рекомендаціях для цивільного населення останнім часом з’явилась примітка – крім виконання “правила двох стін” під час повітряної тривоги варто прикривати міжкімнатні двері, що може значно нівелювати дію термобару.
Також росіянами був доопрацьований двигун, внаслідок чого зменшилося споживання палива та збільшився радіус польоту ударного безпілотника ще на 140 км.
Постійно збільшувалась кількість виготовлених апаратів. Попри доволі потужний потік у 2022 – 2023 роках Shahed 136 з Ірану, Москва інвестувала значні кошти у власні виробничі потужності.
Особлива економічна зона (ОЕЗ) “Алабуга” з 2023 року вважається основним виробничим майданчиком для виробництва як дронів, так і їхніх компонентів.
На початку 2023 року виробничий майданчик в Алабузі складався з двох складів приблизною площею 80 000 квадратних метрів. Супутникові знімки за квітень 2025 року вказують, що об’єкт отримав принаймні ще п’ять нових будівель. У трьох нових будівлях, схоже, встановлено протидронові клітки — запобіжний захід, вжитий після атаки з боку України у квітні 2024 року. Проте остання атака, яка відбулася 23 квітня, була ефективною через те, що українські дрони могли скидати на об’єкт авіабомби.
СЕЗ “Алабуга” продовжує розширюватись. На південний схід від початкової ділянки розпочато будівництво чотирьох нових будівель. У межах СЕЗ, нещодавно розпочав роботу логістичний комплекс Deng Xiaoping. Розташоване приблизно в 30 км на південь від головного майданчика, це спільне російсько-китайське підприємство забезпечує логістику китайських компонентів, які використовуються у виробництві “Гераней”.
Росія створила й другу лінію виробництва Shahed 136 / “Герань-2” у місті Іжевськ.
Наприкінці 2023 року агентство Reuters повідомило, що росія виробляє нову версію апарату, який зовні майже ідентичний Shahed 136, але використовує китайську копію двигуна Limbach 550, а не іранський оригінал. Цією виробничою лінією керує ІЕМЗ “Купол”, дочірнє підприємство “Алмаз-Антей”, яке раніше займалося розробкою безпілотників-мішеней. Тобто кількість ударних апаратів далі буде тільки зростати – і це вже помітно. Якщо у січні 2025 року, за офіційними даними, росіяни запустили по Україні 2507 дронів, то у лютому вже 3907, а у березні – 4196. Разом з ударними “Геранями”, росіяни почали запускати й імітаційні “Гербери” (останнім часом вони теж несуть бойову частину), а також “Пародії”. В офіційній статистиці враховується загальна кількість повітряних цілей, які супроводжувала система ППО країни.
Для боротьби з “Геранями” Сили Оборони України використали велику кількість інноваційних заходів. Серед них – недорогі мережі акустичного виявлення, які забезпечують раннє попередження про загрози, мобільні вогневі групи, оснащені кулеметами та зенітними гарматами,
встановленими на позашляховиках, котрі довели ефективність у нейтралізації “шахедів”. Крім того, Україна розширила лінійку засобів радіоелектронної боротьби, використовуючи методи глушіння та підміни координат, які, час від часу змушують “шахеди” відхилитися від намічених цілей і повертатись в повітряний простір росії та Білорусі.
“Зенітний дрон” Sting Однак чергова зміна тактики використання “шахедів”, а саме вихід на висоти в 1800 – 2000 метрів, а також масоване використання групами по 20-30 апаратів – потребує змін тактики протидії, оскільки мобільні вогневі групи в таких умовах стали менш ефективними. Тому не так давно для перехоплення стали використовувати спеціальні БПЛА – перехоплювачі та більш масово пускати в дію армійську авіацію (вертольоти Мі-8 та Мі-24).
Михайло Жирохов
Сообщение Еволюція “шахедів”: чим росія атакує українські міста появились сначала на Флот 2017.
