Попри проблеми з економікою, Кремль продовжує вкладати мільярди на розвиток власної оборонки. Якщо у 2021 році, за даними Financial Times, Росія виробляла 56 Х-101 на рік, то зараз вони здатні випускати з конвеєра до 50 ракет на місяць, йдеться у матеріалі “24 Каналу”.
Редакція каналу отримала документи, що стосуються виготовлення Москвою крилатих ракет, здобуті від агента у російському холдингу “ТРВ-инжениринг”. На їх основі було підготовано матеріал про те, як росіяни закуповують запчастини для виготовлення висотомірів під ракети класу “повітря-поверхня”, які компанії працюють у зв’язці з одним із найбільших закупівельних хабів країни-агресорки, а також скільки ракет Х-101 планують виготовити загарбники у 2025 році.
Об’єктом розслідування тала фірма, що закуповує все необхідне для функціонування цілої низки російських оборонних гігантів. Вона є частиною корпорації “Тактическое ракетное вооружение” (КТРВ), яка є одним із найбільших гравців російської оборонки. У структурі її власності є дотичні до путіна особи: його друзі та часто їх діти, виявляються причетними до забезпечення роботи потужних підприємств ВПК.
Юридично КТРВ на 100% належить Федеральній агенції з управління державним майном (“Росимущество”) і є одним із найголовніших постачальників зброї та компонентів для російської авіації. Практично всі підприємства, що входять до холдингу, займаються виготовленням компонентів для виробництва величезної кількості озброєння: крилатих ракет 3М14 “Калібр”, Х-101, Х-38, Х-59 та Х-69 та інших виробів.
Головою ради директорів всієї корпорації є наближений до російського диктатора голова вищої ради “Єдиної Росії”, а також чинний посол росії у Білорусі Борис Гризлов. Він обіймав багато посад в уряді за останні 20 років та був представником рф у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Сході України, що додатково свідчить про його глибоку залученість до російсько-українського конфлікту.
Генеральний директор КТРВ Борис Обносов є колишнім працівником постійного представництва Росії при ООН, а також довіреною особою путіна. Саме “ТРВ-инжениринг” з адресою реєстрації у Корольові завдяки указу Обносова отримала можливість проводити закупівлі для величезного оборонного холдингу,
попри те, що фактично є приватною.
Згідно з відкритими даними, “ТРВ-инжениринг” на 100% належить таганрозькій компанії “Звезда-стрела”. Своєю чергою, 49% останньої фірми перебувають у власності КТРВ, а ще 40% – обносівської компанії “Теплосервіс”, половиною з яких володіє донька Обносова, 35-річна візажистка Ольга Зорикова.
Директором “ТРВ-инжениринг” є Михайло Колесников, якого наприкінці минулого року російські силовики затримували за підозрою у розкраданні 40 мільйонів рублів. Кримінальна справа не заважає йому продовжувати працювати на забезпечення російських оборонних контрактів. Сам факт затримання підприємця свідчить про те, що у Кремлі були незадоволені результатами ракетних обстрілів України. Утім, оскільки компанія-закупівельниця є кишеньковою годівничкою для оточення путіна, ніякого покарання діяч не понесе. Проте дотичність до виготовлення ракет, якими росія б’є по Україні, роблять Колесникова, Зорикову, а також всіх інших працівники “ТРВ-инжениринг” законними цілями для Сил оборони України та співучасниками міжнародних злочинів, зазначає “24 канал”.
Чим займається “ТРВ-инжениринг”
У структурі холдингу КТРВ, приватна компанія відповідає за забезпеченість всіх заводів корпорації деталями та комплектувальними. Працівники цієї фірми займаються логістикою, оформленням договорів, а також організацією обходу санкцій під час придбання іноземних комплектувальних.
Згідно з закритими даними фінансової звітності “ТРВ-инжениринг”, вартість реалізованих товарів за 2022 та 2023 роки зросла майже у 7 разів.
Наприклад, коли у Кремлі зрозуміли, що планерувальні авіабомби (УМПБ Д30-СН як окремий боєприпас, а також ФАБи зі встановленими модулями планерування та корекції) можуть стати головною зброєю для просування окупантів на фронті, корпорація “Тактические ракетные вооружения” почала виготовляти модулі УМПК. Російські підприємства могли масово виробляти усі потрібні деталі для цього, однак виготовляти сервоприводи виявилися не здатними.
“ТРВ-инжениринг” діставала найскладніші у закупівлі частини модулів, завдяки яким у боєприпасу розкриваються крила. Фактично саме ці компоненти стали слабким місцем у виробництві того, що в Україні заведено називати КАБами.
На допомогу Москві прийшли китайці, для приховування участі яких у постачанні застосували складні схеми. Через три “прокладки” “ТРВ-инжениринг” закуповувала надважливі для переобладнання авіабомб пристрої, чим забезпечила просування росіян на полі бою.
Електронна компонента – слабка частина російського ВПК
Виготовлення модулів для перетворення звичайної бомби у планерувальну є значно менш складним процесом, ніж виробництво ракет. Крилаті ракети середньої дальності, які Москва запускає по Україні за допомогою тактичної та стратегічної авіації, є певною мірою штучним товаром, що потребує великої кількості технологічно складних компонентів.
З початком реформування власних сил оборони, путін намагався налагодити імпортозаміщення критичних деталей, однак цей процес принаймні до початку повномасштабного вторгнення багато в чому був фікцією. Виробники ВПК залишалися вкрай залежними від постачань електронних компонент із країн Заходу. Тому після 24 лютого 2022 росіянам довелося значно прискорювати перехід на продукцію інших виробників, оскільки купувати у західних компаній товари подвійного призначення стало набагато складніше.
Це сильно вдарило по ракетобудуванню.
З іншого боку, після використання величезної кількості ракет впродовж перших трьох років великої війни, попит на цей вид боєприпасів у Кремлі значно збільшився. Повітряний терор не призвів до бажаного ефекту та буквально зжер левову частку їх стратегічних запасів. Саме тому росіяни почали робити ставку на балістику, а також на масовість та гібридність атак із застосуванням великої кількості ударних безпілотників, БпЛА-імітаторів та ракет різного типу.
Для збільшення кількості вироблених ракет росіянам довелося переводити свої заводи на роботу у три зміни, шукати велику кількість нових постачальників та замінювати деталі іноземного виробництва. На прикладі Х-101, яка є найбільш масовою крилатою ракетою, можна стверджувати, що Москва певною мірою досягла у цьому успіхів, йдеться у матеріалі.
Кількість деталей, використаних для випуску цих боєприпасів та виготовлених у країнах Заходу, за останні роки значно зменшилася. Тоді як потреба у комплектованні навпаки зросла у геометричній прогресії. Повністю відмовитися від використання мікросхем/деталей із США,
Японії та інших цивілізованих держав, агресори досі не змогли. Проте почали знищувати ідентифікаційні маркування на такій продукції.
Участь компанії “ТРВ-инжениринг” у виробництві крилатих ракет може свідчити про плани ворога та його проблеми з виготовленням боєприпасів цього класу. Так, компанія-закупівельниця організовує придбання всього необхідного для виробника висотомірів – Уральського проєктно-конструкторського бюро “Деталь”.
Висотоміри (або альтиметри) – це штучний товар, який є важливою компонентою блоку керування ракетою. Завдяки цьому приладу, крилата ракета може орієнтуватися у просторі, оминати рельєфи місцевості, розуміти, коли треба піднятися вгору або опуститися вниз для обходу перешкод чи засобів ППО. Без такої компоненти усі крилаті ракети не можна було б використовувати для обстрілів.
Виробництво висотомірів, згідно з даними внутрішньої документації “ТРВ-инжениринг”, є практично локалізованим на території росії та союзних до неї держав. Тобто воєнні злочинці здатні виготовляти їх без використання великої кількості іноземних деталей, або ж підрядники-постачальники вдало видають незаконно завезену продукцію західних заводів за вітчизняні аналоги.
У випадку з висотомірами, єдиними компонентами, які за документами виготовлені не у росії, є мікросхеми виробництва ВАТ “Интеграл”, що розташоване у Мінську на вулиці Казінца, 121.
Це означає, що білоруське підприємство, де-факто, є легітимною військовою ціллю для України, а також, що Білорусь так чи інакше причетна до всіх обстрілів нашої держави із застосуванням цих ракет.
Компаній, причетних до виготовлення висотомірів, достатньо багато. І вихід з ладу навіть однієї з них може стати критичним для виробництва не тільки Х-101, але й інших крилатих ракет загалом.
Загальна схема виробничого циклу висотомірів для крилатих ракет різного типу виглядає так: УПКБ “Деталь” надсилає на закупівельника “ТРВ” запити щодо кількості необхідних товарів, після чого корольовська фірма купує потрібне у різних постачальників та відправляє замовнику.
У цьому процесі є безліч складних моментів, які можуть призвести до повноцінного зриву постачання комплектовання на заводи та, як наслідок, залишити Росію без критично важливих для неї ракет.
Наприклад, це може бути приліт українських безпілотників чи ракет,
який буквально вимкнув АТ “НПО “Стрела” з усіх ланцюгів постачання щонайменше на цілий місяць.
Або ж поява проблем із розрахунками між “ТРВ-инжениринг” та казахстанськими постачальниками танталової продукції (з якої виготовляють конденсатори), через що росіянам довелося екстрено шукати компоненти китайського виробництва.
Ані прильоти, ані відмова постачальників не здатні повністю зірвати процеси виробництва висотомірів. Проте саме електронна компонента у боєприпасах цього типу є найбільш чутливим місцем у росіян, оскільки замінити певні мікросхеми, конденсатори чи матриці просто неможливо, а заміна постачальників подекуди може тривати місяцями.
Загальна ситуація із комплектованням до висотомірів у росіян настільки погана, що їм часто доводиться виготовляти боєприпаси із запчастин, які не пройшли перевірку на придатність. Виробники воліють за будь-що вчасно виконати умови контрактів, а працюватиме ракета штатно чи впаде на голови комусь у Бєлгороді – це вже нюанси.
Скільки ракет планує виготовити Росія у 2025 році
Орієнтуючись на обсяги замовлення частин для висотомірів,
“24 канал” приблизно порахував плани росії щодо виготовлення крилатих ракет Х-101. Кожна з заявок УПКБ “Деталь” відповідає певній поставці, яку постачальники мають здійснити у чіткі терміни.
Загальний аналіз всього переліку документів, який є у наявності у редакції 24 Каналу та Сил оборони України, свідчить, що росіяни формують свою глобальну стратегію щодо виробництва крилатих ракет на два роки наперед. Так, у 2023-му році “ТРВ-инжениринг” займалася підготовкою до виконання заявок на державне оборонне замовлення на 2024 та частково на 2025 роки. У 2024-му закупівельники займалися поставками на наступний рік, а також частково на 2026-й.
Станом на сьогодні росіяни мають плани на виготовлення 633 Х-101 у 2025 (400 по контракту 2225187923201412208226001, а ще 233 – по інших), а також на 223 ракети цього типу у 2026 році (ця цифра не є повною, оскільки частину замовлень працівники “ТРВ-инжениринг” робитимуть впродовж цього року).
Це не означає, що до кінця грудня на Україну впадуть 633 крилаті ракети, оскільки частина з них буде бракована і впаде після пусків. Ще кілька десятків було знищено під час атаки України по Енгельсу.
Певну кількість боєприпасів воєнні злочинці можуть не застосовувати, а відкласти для формування запасів.
Утім, у всій схемі виготовлення крилатих ракет є безліч чутливих для росії моментів, які за певних умов здатні зірвати державне оборонне замовлення Москви. Будь-які посилення санкцій, що перекриють постачання росіянам сировини, удари по підприємствах, що забезпечують “Деталь” чи безпосередньо виробника Х-101 – АТ “ГОСМКБ “Радуга” им. А. Я. Березняка” – можуть послабити здатність Кремля наносити діпстрайки по Україні, а також значно низять загрозу для країн Євросоюзу у разі ймовірного вторгнення російських військ у Балтійські країни. З фінансової точки зору значно простіше запобігти виготовленню росією ракет, ніж витрачати гроші на боєприпаси для ППО чи на відновлення пошкоджених після атак об’єктів.
Нагадаємо, раніше “Флот 2017” писав, що росія модернізує ракети Х-59, Х-101 та Х-555 підвищуючи їхню загрозу.
Сообщение Ракетний терор: скільки Х-101 планує виробити Росія у 2025 році появились сначала на Флот 2017.
