6 травня Україна повернула з російського полону 205 захисників. Як відбувався обмін полоненими, кого віддали Росії та інші подробиці в інтерв'ю Radio NV розповів Богдан Охріменко, керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
— Поділіться деталями обміну, який відбувся напередодні. Яке його значення? Кого вдалося обміняти і чи довго цього разу домовлялися?
— Почну з кінця. Домовлятися завжди складно, тому що ми прекрасно розуміємо, з ким ми маємо справу.
Це п’ятий обмін в цьому році і 64-й з початку широкомасштабного вторгнення. Їх ми повернули командою координаційну штабу за дорученням верховного головнокомандувача. Відповідно, Кирило Будановим як головою Координаційного штабу були організовані заходи щодо обміну. І нам вдалося повернути 205 наших оборонців.
З них 202 — це сержантсько-старшинський та рядовий склад. І в цьому обміні були присутні три офіцери.
По підрозділах чи по складових Сил безпеки і оборони, ми повернули 163 військовослужбовця Збройних сил України та 42 військовослужбовця структури Міністерства внутрішніх справ — це Національна гвардія України та Державна прикордонна служба.
По Збройних силах, відповідно, Сухопутні війська, Військово-морські сили — 17 чоловік, Повітряні сили — чотири наших оборонців, ТрО — дев’ять і ДШВ — 34 військовослужбовці були повернені.
— Переговори з обміну полоненими відбувалися за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів. Яку саму роль зуміла відіграти ця країна, які функції взяла на себе?
— Можу зазначити, що якщо цей обмін стався, вони свої функції виконали. Ми, коли отримуємо таку допомогу від наших партнерів, в цьому випадку від Об'єднаних Арабських Еміратів, зазвичай публічно озвучуємо цю інформацію і публічно дякуємо цим країнам за те, що вони долучаються до цього процесу.
Допомога може бути абсолютно різною. У цьому випадку вони наші прохання виконали.
Ми на контакті із нашими європейськими партнерами, з країнами Близького Сходу. І з усіма, хто зацікавлений допомогти Україні в цьому гуманітарному питанні, ми радо співпрацюємо і радо отримуємо допомогу, якщо є бажання від таких країн.
— Це ж не тільки ОАЕ, а і Катар, і Саудівська Аравія, і Туреччина. Хто ще? І чи не на часі створити коаліцію тих країн, які підтримають оці переговори із обміном полоненими? Чи по суті вона вже існує, вже створена?
— Насправді ця робота годиться з багатьма країнами і верховним головнокомандувачем,
президентом України Володимиром Олександровичем [Зеленським] постійно здійснюються заходи комунікації щодо питання повернення наших громадян з російської неволі.
Я хотів би ще зазначити тут країну Ватикан, але оскільки зараз ситуація з переобранням Папи [Римського], [виникла пауза]. Я думаю, що після того, як у Ватикані піде білий дим (знак обрання Папи — Ред.), ми знову повернемося до тієї комунікації, оскільки Ватикан проявляв дуже велику зацікавленість в допомозі України з зазначеного питання.
Читайте також:
«Вітаємо вдома». Прикордонники показали зворушливе відео вчорашнього обміну полоненими — До речі, переб’ю вас, якраз сьогодні обирають Папу. Білий дим, обіцяють, до 19-ї за Києвом має піти.
— Дай Бог, як то кажуть віряни, на все воля Божа. Ми будемо комунікувати з Ватиканом і його новим очільником після проведення всіх юридичних процедур.
Але наша комунікація не припинялася навіть в ті дні смутку, коли Папи не стало. Ми продовжуємо комунікацію з адміністрацією Ватикана, ми продовжуємо комунікацію з Нунцієм, який представляє Святий Престол в Україні.
Тому процес триває. І ми сподіваємось на певні результати долученості Ватикана до нашого питання.
— Що відомо про перебування українських воїнів в полоні? У яких умовах вони утримувалися? Бо неодноразово українська сторона каже про порушення Женевських конвенцій Російською Федерацією. Що зараз вже можна констатувати?
— По-перше, хлопці після вчорашнього обміну були оглянуті безпосередньо в медичному закладі і спрямовані до місць проведення реабілітації. Коли пройдуть карантинні дні, команди Служби безпеки України, Національної поліції, представники Міжнародного кримінального суду, Офісу генерального прокурора почнуть працювати з звільненими військовослужбовцями на предмет отримання інформації про місця, де вони утримувалися, про особливості умов утримання.
Команда координаційного штабу також долучиться до опитування військовослужбовців, які були звільнені, щодо з’ясування долі тих, з ким вони перебували в місцях утримання. Оскільки Координаційний штаб проводить не тільки роботу щодо обмінів, але і здійснює заходи щодо пошуку безвісти зниклих, тому ця інформація дуже важлива.
Хлопці, відповідно, нададуть усю відому інформацію про своїх побратимів, які ще залишилися в тих місцях, де вони перебували. Нам важлива будь-яка інформація — і про військових, і про цивільних, і про ті місця, де вони проходили транзитом або перебували там раніше. Ця інформація збирається, узагальнюється, обробляється. Таким чином ми знаходимо людей, які мають статус безвісти зниклих, проводиться робота щодо фіксування тортур, які застосовувалися до наших громадян.
Офіс генерального прокурора має низку кримінальних проваджень щодо порушень прав людини. Відповідно, після кожного обміну ми допускаємо до реабілітаційних центрів міжнародні організації, як Міжнародний комітет Червоного Хреста та Моніторингу місію Організації об'єднаних націй, які безпосередньо під час спілкування зі звільненими з полону отримують від них докази порушень Женевської конвенції і Російською Федерацією.
Насправді, якщо вам відомий такий документ як Стамбульський протокол, в ньому визначено 18 основних тортур, то ми маємо сьогодні докази застосування усіх 18 видів і навіть більше — певні комбінації тих чи інших видів тортур та знущань [застосовуються]
до наших військовослужбовців, які перебувають в полоні держави-агресора.
Це позбавлення елементарних потреб — в наданні медичної допомоги, в харчуванні військовослужбовців, які знаходяться в полоні; неналежні місця утримання, оскільки вони утримуються в загальних в’язницях з ув’язненими російськими громадянами, а не в спеціально облаштованих таборах, як це передбачено Женевською конвенцією.
Тому порушень дуже багато. Кожного разу, коли ми з’ясовуємо щось нове або отримуємо підтвердження вже відомого, ми скеровуємо цю інформацію через Національне інформаційне бюро до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Відповідно, ці всі моменти фіксує також і Офіс генерального прокурора, і слідчі, які працюють від Міжнародного кримінального суду.
— І всі ці докази, свідчення будуть потім використані як докази, щоб прозвучали офіційні обвинувачення російської сторони в тому, що вони порушують Женевську конвенцію. А хто за це відповідатиме? Є конкретні люди, кого можна звинуватити у цих злочинах?
— Державі Україна вже відомі безпосередні виконавці - від охоронців, які утримують [полонених],
до начальників цих колоній, в яких вони утримуються. І ми бачимо, що це не проблема однієї чи іншої колонії, це проблема системна. Ми бачимо системний підхід Російської Федерації до утримання наших військовополонених.
Ми фіксуємо інформацію, що ті чи інші тортури застосовуються до наших військових, які утримуються державою агресором, в кожній колонії, тому ми говоримо про системність.
Відповідно, я вважаю, що держава Україна буде це питання піднімати і перед нашими міжнародними партнерами, і перед тими інституціями, які існують в світі щодо захисту прав і свобод людей, відповідно, і за порушення правил та звичаїв ведення війни, які передбачені в Женевській конвенції та в загальному Міжнародному гуманітарному праві. Таких доказів вже безліч, і Україна буде це піднімати на рівень міжнародних структур і організацій.
— А чи є дані, скільки українських воїнів ще залишається в полоні? У мене є, наприклад, знайома з Маріуполя, вони там жили разом із чоловіком. Її чоловік захищав Маріуполь від російських загарбників у перші дні від початку повномасштабного вторгнення, і зник безвісти. І вона чекає з кінця лютого 2022 року. Їй періодично надходить інформація з різних джерел про те, що він живий, що він в полоні, що кухарем чи кимось його прилаштували, але дуже погані умови життя. І, звісно, він хоче повернутися в Україну. Які зусилля докладаються для звільнення от таких людей?
— Кількість наших громадян,
які перебувають під владою держави-агресора, це досить делікатна тема, і напряму впливає на певні умови введення перемовного процесу. Я можу зазначити, що ще значна кількість наших громадян перебуває під владою країни-окупанта.
Щодо звільнення оборонців Маріуполя, щодо вашої подруги. Під час цього обміну було звільнено 14 військовослужбовців, які були взяті в полон з маріупольського гарнізону.
У нашій роботі ми кожного разу зіштовхуємося з позицією Російської Федерації, яка не бажає віддавати нам наших військовополонених. І навіть більше, якби це не гротескно звучало: вони не зацікавлені навіть у поверненні своїх громадян.
Тому група перемовників Координаційного штабу, можна сказати, творить дива — під час активної фази ведення збройного конфлікту здійснює обміни, які передбачені виключно після завершення збройного конфлікту. Тому можна сказати, що Україна має певний передовий досвід.
І це на тлі тих подій, які розвиваються сьогодні в світі. Остання новина цієї ночі про те, що з новою силою розгорівся конфлікт між Індією і Пакистаном. Ми зараз перебуваємо в певній турбулентній зоні питань світової безпеки,
тому що Росія кардинально похитала ті основи, на яких базувалося після Другої світової війни питання світової безпеки. І низка країн зараз готові розморозити заморожені якісь локальні конфлікти.
Читайте також:
Сьогодні під час обміну до України повернули шістьох бійців 95-ї десантно-штурмової бригади — джерела І наш досвід, який ми здобуваємо кров’ю і життями наших громадян, є досить важливий в майбутній побудові світової системи порядку.
Те, що здійснює команда Координаційного штабу під керівництвом голови Кирила Буданова, направлено передусім на звільнення кожного і кожної. За дорученням президента ця робота ведеться.
Офіційна кількість обміняних — це 4 757 [людей]. Хочу зауважити, що поза обмінами нашій державі і нашій команді також вдалося повернути ще 529 осіб з ворожої неволі. Тому загальна цифра вже [складає] понад 5100 повернутих наших громадян, і робота триває.
Щодо громадян, чиї близькі перебувають в полоні, нагадаю, що Координаційний штаб має низку приймалень — в місті Києві, Вінниці, Миколаєві, Харкові та Львові. Зараз відкривається в кожному обласному центрі робочі групи,
представництва Координаційного штабу, де громадянам абсолютно безкоштовно надається і правова, і юридична, і психологічна допомога, відповідно, організовано комунікацію з рідними.
Читайте також:
«Я бачив його!». Мама захисника дізналася про сина від звільненого з полону військового — щемливе відео І є така опція в нас на сайті, як особистий кабінет, де родини можуть отримувати інформацію онлайн. Одразу після отримання цієї інформації і її опрацювання, ми відображаємо її в особистому кабінеті, тому родина може бачити статус, який присвоєно її близькому, тобто це пошук чи це полон, підтверджений МКЧХ. І, відповідно, якщо нам стало відоме місце утримання, також ця інформація відображається. Низку корисної інформації можна отримати через особистий кабінет.
Тому звертаю увагу, що усі, хто ще не звернувся до Координаційного штабу, будь ласка, звертайтеся. Ми надамо допомогу, організуємо супровід і комунікацію, де це можливо.
— А кого із російського боку віддали, обміняли? Там були іноземні громадяни, тієї ж Північної Кореї? Хтось з них в полон потрапляв. Громадяни Китаю вже були зафіксовані на цій війні, і також були взяті в полон.
— Росіянам віддали виключно громадян Російської Федерації,
оскільки військово-політичне керівництво Російської Федерації не зверталося до нас з проханням щодо обміну тих громадян інших країн, які беруть участь [у війні] на їхньому боці.
Читайте також:
«2000 року народження і молодші». Більшість звільнених військових перебували в полоні з 2022-го — Лубінець — Показова ситуація, правда? «Ви за нас воюєте, але ми їх потім витягати і захищати не будемо».
— Пані Юліє, я ще хотів би заакцентувати, що це дуже показово щодо тих очільників країн, які виявили бажання приїхати на парад «победобесия».
Річ в тому, що на цей обмін з російського боку не було запитів щодо повернення громадян Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану і інших країн, керівники яких захотіли 9 травня долучитися до так званого параду перемоги. Тому це досить цікавий момент.
Можливо треба, щоб керівники тих країн також враховували, що їхніх громадян незаконно мобілізують, під різними приводами змушують підписувати контракти, обманом заманюють до лав Збройних сил Російської Федерації. І, відповідно, потім Російська Федерація взагалі не цікавиться питанням щодо повернення цих громадян.
https://www.youtube.com/watch?v=WOHqSLGAhZk&ab_channel=RadioNV
