Хоча рейди українських безпілотників можуть не змінити хід війни кардинально, але вони демонструють здатність України завдавати ударів далеко від кордону з Росією, а головне — її волю до боротьби. Наступний крок мають зробити сенатори США.
Про це пише впливове американське видання Wall Street Journalу своїй редакційній статті під назвою Україна ще не переможена (Ukraine Still Isn’t Defeated), коментуючи українську операцію Павутина.«Сміливі нальоти дронів на авіабази в глибині Росії демонструють незмінну волю Києва до боротьби», — підкреслює редакційний колектив видання у підзаголовку до цієї колонки.

Журналісти WSJ нагадують: віцепрезидент США Джей Ді Венс «любить повторювати, що Україна не виграє війну з Росією» і, схоже, вважає це аргументом на користь припинення військової підтримки Києва з боку США. «Але якщо воля до боротьби чогось варта, то Україна все ще демонструє стійку мужність, намагаючись дати відсіч загарбницьким планам Кремля», — йдеться у редакційній статті.
Її автори називають «зухвалу атаку» українських безпілотників на військові бази глибоко всередині Росії «блискучим прикладом креативності та рішучості».
Навіть попри те, що спочатку точна кількість знищених російських літаків була незрозумілою, наслідків удару було достатньо, щоб Міністерство оборони Росії визнало факт атаки.
Читайте також:
«Україна розіграла карти до біса круто». Найемоційніші реакції світових медіа на «блискучу, креативну і рішучу» операцію Павутина «Рейди безпілотників не змінять хід війни, але вони демонструють здатність України завдавати ударів далеко від кордону з Росією. Розвіддані, які були б необхідні для проведення такої операції, що планувалася протягом 18 місяців, також мали б збентежити Кремль. Невже Україна отримувала якусь допомогу [в реалізації операції] в Росії?» — озвучує WSJ одне з головних питань після операції Павутина.
На тлі цього успіху України видання нагадує, що Росія досі має перевагу у вогневій потужності - особливо в кількості ракет, які Україні непросто перехоплювати, враховуючи скорочення постачання ракет-перехоплювачів ППО. 1 червня стало відомо, що внаслідок російського ракетного удару по військовому полігону в Україні загинули понад десятеро людей, а ще більше отримали поранення.
«Адміністрація Трампа заявляє, що хоче зупинити вбивства, але найкращий спосіб зробити це — поставити Києву більше засобів ППО», — наголошує WSJ.
Видання також нагадує про переговори між делегаціями України та РФ у Стамбулі 2 червня, констатуючи: «Не схоже, щоб Росія була готова озвучити бодай якусь серйозну пропозицію, що є постійною зневагою до вимоги президента Трампа щодо припинення вогню», — йдеться у редакційній статті WSJ.
Отже, як резюмує редакційний колектив видання, «настав час сенаторам Ліндсі Грему та Річарду Блюменталю дати хід їхньому законопроєкту про [вторинні] санкції щодо країн, які купують нафту та газ у Росії».
«Республіканці схильні відтерміновувати [цей законопроєкт], поступаючись Трампу, але сенатори — це не кімнатні рослини. Рано чи пізно їм доведеться продемонструвати, що вони серйозно ставляться до того, що кажуть, та допомогти союзнику, який відчайдушно бореться за свою свободу проти диктатора-мародера, який не зупиниться, якщо досягне успіху в Україні».
Читайте також:
- Цусіма російської авіації. Чому порівняння операції Павутина з атакою на Перл-Гарбор некоректне і грає на руку росіянам — аналітики
- Чотири аеродроми, 41 уражений літак. СБУ офіційно озвучила результати історичної операції Павутина
- «Геополітичний і репутаційний удар». Як СБУ реалізувала «геніальну» операцію Павутина — поетапний розбір секретаря оборонного комітету
Українські дрони відпрацювали на чотирьох аеродромах на території Росії: Оленья в Мурманській області РФ, аеродром Белая — в Іркутській області, Дягилево — в Рязанській, Ивановно — в Іванівській. Удар по авіабазі Белая став першою українською атакою по об'єктах у Сибіру з початку російсько-української війни.
Законопроєкт про санкції проти РФ у Сенаті США:
що відомо1 квітня видання The Washington Times повідомило, що до Сенату США внесено законопроєкт про новісанкційні заходи проти Росії. Згідно з документом, може бути запроваджено 500% тариф на імпорт товарів із країн, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину.
Пропоновані заходи спрямовані на посилення економічного тиску на Росію і створення додаткових перешкод для країн, які продовжують торгівлю російськими енергоресурсами.
Ініціатива представлена сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом і сенатором-демократом Річардом Блюменталем. На початку травня повідомлялося, що більшість сенаторів США — понад 70 зі 100 — підтримують цей законопроєкт.
20 травня держсекретар США Марко Рубіо під час слухань комітету Сенату з міжнародних відносин заявив, що якщо погрожувати Росії додатковими санкціями, то вона може відмовитись від переговорів щодо припинення вогню
Водночас сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що Сенат США готовий винести на голосування законопроєкт про санкції проти РФ якщо найближчим часом не буде досягнуто прогресу в переговорах щодо війни Росії проти України. 27 травня сенатор Грем опублікував у The Wall Street Journal колонку, в якій знову заявив, що Сенат США готовий ввести 500% мита проти країн, які купують російські енергоносії