Під час однієї з нещодавніх комбінованих атак на Київ російські війська застосували крилаті ракети наземного базування типу “Іскандер-К” (відомі також як Р-500 або 9М728), у конструкцію яких було інтегровано оновлену антенну систему супутникової навігації “Комета-М” нового зразка — з 16 елементами та захистом від радіоелектронного придушення.
Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на власні джерела.
До цього часу, починаючи з 2022 року, ракети Р-500 оснащувалися спрощеною версією цієї системи — з чотирма елементами. Варто зазначити, що супутникова навігація для цієї моделі ракети ніколи не була головним орієнтиром — вона виконувала допоміжну роль. Основну навігаційну функцію традиційно виконувала система типу TERCOM, яка використовує зіставлення з цифровою картою рельєфу місцевості для корекції координат, отриманих з інерціальної навігації.
Попри це, саме Р-500 вважалася однією з найточніших серед усіх російських крилатих ракет, і нове вдосконалення її навігаційної системи може свідчити про прагнення підвищити її стійкість до засобів РЕБ та забезпечити ще більшу точність у складних умовах.
9М728 до моменту відділення розгінного двигуна та розкриття крил
Варто зауважити, що збільшення кількості елементів у системі “Комета-М” прямо впливає на її здатність протистояти засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ). По суті, мова йде про цифрову фазовану антенну решітку, яка може динамічно змінювати діаграму спрямованості, відфільтровуючи перешкоди з навколишнього середовища. Щоб ефективно заглушити таку антену, противник має створити стільки окремих джерел завад, скільки елементів у самій системі. Тобто для 16-елементної “Комети-М” потрібно як мінімум 16 напрямлених сигналів придушення.
Раніше подібні багатоелементні конфігурації застосовувалися виключно в системах, де супутникова навігація була основним або єдиним способом орієнтації — наприклад, у високоточних боєприпасах чи безпілотниках. Тепер же поява такої вдосконаленої навігаційної антени на Р-500 свідчить про серйозну переорієнтацію росіян на GNSS-системи як головне джерело навігаційних даних навіть у ракетному озброєнні, що раніше мало комбіновану систему наведення.
Попри те, що вартість CRPA-антен становить десятки тисяч доларів за одиницю,
Росія продовжує активно їх встановлювати. Витрати її не зупиняють — такі модулі дедалі частіше інтегруються у далекобійне озброєння. Зокрема, починаючи з квітня цього року, на модернізованих авіабомбах УМПК уже зафіксовані “Комета-М” з 12 елементами, а нещодавно 16-елементні модулі були помічені і на дронах-камікадзе типу “Шахед”.
Слід також зазначити, що окрім вітчизняних антен типу “Комета-М”, росія почала активно інтегрувати в безпілотні апарати, зокрема в “Шахеди”, китайські багатоелементні CRPA-системи. Відмінною особливістю цих антен є кільцеве або кругове розташування елементів, що підвищує ефективність захисту від перешкод. Зафіксовані випадки використання таких 16-елементних китайських рішень датуються ще березнем цього року.
Усе це свідчить про черговий виток технологічного протистояння між засобами радіоелектронної боротьби та навігаційними системами ворожих ракет великої дальності. Водночас, подавлення супутникового сигналу залишається лише одним із напрямів у межах ширшої стратегії протидії таким загрозам.
Варто також нагадати, що 9 червня українські безпілотники завдали удару по підприємству “ВНИИР-Прогрес” у місті Чебоксари — саме там виготовляють антени “Комета-М”. Об’єкт розташований за понад тисячу кілометрів від території України.
Нагадаємо, раніше “Флот 2017” писав, що росія виробляє сотні ракет, але не запускає понад 60.
Зазначимо, що російські війська мають у своєму розпорядженні близько 500 балістичних ракет, готових до запуску.
Також повідомлялося, що росія провела модернізацію балістичних ракет, якими атакує Україну. Під час уже заходу на ціль ракета може відстрілювати радіолокаційні пастки, а це ускладнює роботу для систем Patriot, які здатні збивати балістику.
Сообщение Росія встановлює на ракети нову електроніку: для чого потрібна “Комета-М” появились сначала на Флот 2017.
