Про історію бійця розповіли на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.
До війни Кевін працював на залізниці та мав бронь. «Але мого друга взяли в полон, і я більше не міг залишатися осторонь війни. Це стало переломним моментом», — зізнається він.
Він згадує один з важких боїв на Донеччині. «Ворог почав серйозні штурмові дії. Усі бійці із суміжних підрозділів... змушені були відступити, — розповідає Кевін. — Аби „викурити“ з позиції, нас почали труїли газами, з’явились поранені. Менш досвідчені бійці почали панікувати».
За його словами, ситуацію врятували досвідченіші побратими. «Вони всіх заспокоїли, одягли протигази, допомогли пораненим і дочекалися темряви на тій позиції. Потім почали спокійно відходити... Так, хтось міг би побігти й потрапити під скид або FPV-дрони, які на той момент висіли над нами», — згадує він.
Попри свій вік, Кевін вже має досвід боротьби з елітними підрозділами ворога, але каже, що «мандражу» перед ними немає. «Навпаки, хочеться вступити в бій, вийти з нього переможцем», — ділиться він.
Саме тому він має чітке послання для тих, хто досі вагається щодо служби. «Якщо ти не готовий до цього — то будь готовий дивитися на нові Бучі, Ірпені, Тростянці... Я все сказав», — підсумовує розвідник.
Як повідомляла АрміяInform, операційна медсестра Надія «Мама» Яріш, яка, вирвавшись з оточеного Маріуполя, добровільно повернулася туди гелікоптером, пройшла пекло «Азовсталі» та полону в Оленівці, а після звільнення приєдналася до лав бригади «Азов» разом зі своїм сином.
