Війна в Україні, яку розпочала країна-агресор РФ, як ніколи стрімко прискорює розвиток автономних безпілотників із бойовим потенціалом, а гонитва між державами за створення смертоносних дронів може зашкодити всьому світу. Про це 25 червня написала The Guardian.
Україна бере участь у "технологічній війні" і прагне до цілковитої автономії, розповів віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, вітчизняні моделі вже вчаться розпізнавати цілі, щоб розуміти їхню пріоритетність.
Він пояснив, що дрони з високим рівнем автономності можуть діяти в роях для досягнення цілі на кшталт зграї хижаків.
Вдалим прикладом, який описує видання, стала спеціальна операція "Павутина" яку Служба безпеки України провела 1 червня. Тоді 117 дронів атакували аеродроми в тилу РФ, переходячи на автономне наведення на останньому етапі польоту.
Також Федоров зазначив, що оскільки сіра зона на фронті збільшилася і Росія наступає малими піхотними групами, завдання України знайти спосіб розроблення невеликих і дешевих БПЛА для атак проти піхоти противника.
Однак посадовець наголосив, що і росіяни "не сидять склавши рук".
Видання із посиланням на українського техноблогера Сергія Flash Бескрестнова пише, що окупанти щодня запускають приблизно 50 автономних дронів V2U. Вони здатні проникати на 100 км і візуально обирати ціль для атаки без зовнішнього керування. Бескрестнов порівняв рій цих БПЛА із "голубами, які літають на різних рівнях". Україна наразі не знає, як їм протидіяти, зазначив він.
У статті йдеться про розборблення не лише авіаційних БПЛА, але й наземних роботизавоних комплексів із кулеметами на борту і автономною системою наведення. Однак українські фахівці визнають, що такі системи ставлять нові ризики, зокрема більшу загрозу для цивільного населення.
На світовому рівні дедалі гостріше лунають заклики до заборони чи регулювання автономної зброї, подібно до заборони протипіхотних мін. На конференції ООН в Нью-Йорку приблизно 120 країн підтримали ініціативу до юридично обов'язкового договору, водночас кілька держав включно з Росією, Білоруссю та Північною Кореєю були проти проведення дискусій. Україна утрималася.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш оголосив цю проблему "визначальною нашого часу" і висловив надію на угоду до 2026 року.
