Війна

Антидронові сітки на Донеччині: як новий захист доріг стає прибутковим бізнесом для «своїх»

Як з’ясували журналісти «Вчасно», закупівлі антидронових сіток у громадах Донеччини тривають повним ходом. При цьому значні суми без жодної конкуренції отримують компанії та ФОПи, пов’язані з відомими в регіоні особами, які постійно отримують мільйонні контракти від влади.

З початком весни та влітку у Донецькій області різко зросла кількість атак FPV-дронів на автомобільні дороги, перетворюючи навіть раніше відносно безпечні ділянки на зони підвищеного ризику. У відповідь на ескалацію обстрілів влада заговорила про необхідність додаткової захисту ключових транспортних маршрутів — зокрема шляхом встановлення антидронових сіток.

У 2025 році на Донеччині почастішали випадки ударів FPV-дронів автошляхами, зокрема на ділянках, які раніше вважалися відносно безпечними. Такі атаки спричиняють ризики не лише для громадянського населення, а й для військових, які використовують дороги для ротацій, логістики та евакуації. Дедалі частіше порушується питання додаткової захисту ключових трас області. Одним із можливих рішень називають встановлення антидронових сіток — як засіб зменшення загроз на критично важливих маршрутах.

Журналісти «Вчасно» з’ясували, які громади закуповують антидронові сітки, та хто отримує ці підряди.

Що каже влада: заяви про антидронові сітки і невидимі рішення

На початку червня начальник Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що в регіоні вже визначено ділянки доріг, які планують захищати за допомогою антидронових сіток.

Як стверджує керівник ОДА, залишкове рішення вдалося ухвалити після сертифікації конструкцій Міністерством оборони.

Цікаво, що в відкритому доступі немає рішень влади, де прямо йшлося б про виділення коштів саме на антидронові сітки.

Таким чином, залишається відкритим питання: чи справді були виділені кошти саме на антидронові сітки, чи йдеться про наміри, які поки не мають чіткого документального підтвердження.

Як уже закуповують антидронові сітки на Донеччині: 2025 рік

Попри відсутність публічних рішень про фінансування, які б прямо підтверджували виділення коштів на антидронові сітки, та обережні заяви обласної влади про «визначення напрямків», закупівлі таких матеріалів у регіоні вже активно відбуваються.

Журналісти, проаналізувавши дані платформи Prozorro, виявили щонайменше 8 укладених угод у різних громадах Донеччини.

Найбільші обсяги закупівель зафіксовані в Мирнограді, Лимані та Покровську:

  • Мирноград: виконавчий комітет міськради придбав поліпропіленову сітку на суму понад 1,2 млн грн — загальна площа 36 900 кв. м.

  • Лиман: три закупівлі — одна на понад 2 млн грн за 52 тис. кв. м сітки та 13 тис. м поліпропіленового шнура, друга — на 2,5 млн грн за 67 980 кв. м сітки, третя — на майже 150 тис. грн за понад 4 тис. кв. м сітки.

  • Покровськ договір укладено на понад 3 млн грн за 95 696 кв. м антидронової сітки.

Менші закупівлі також провели окремі органи місцевого самоврядування:

  • Комарська СВА (Волноваський район) — понад 98 тис. грн за 36 рулонів так званої «огіркової» сітки (1,7×500 м).

  • Великоновосілківська селищна рада (Волноваський район) — понад 72 тис. грн за 25 аналогічних рулонів.

  • КП «Електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (Краматорськ) — понад 198 тис. грн за 7008 кв. м сітки та поліпропіленові канати.

Закупівель може бути й більше, проте через особливості системи Prozorro виявити всі угоди — складно.

Часто в описах не вказано призначення сіток або використовуються різні назви товару, що ускладнює пошук і повноцінний аналіз.

Хто заробляє на антидронових сітках?

Усі виявлені закупівлі антидронових сіток на Донеччині у 2025 році здійснювалися без конкурентних процедур — шляхом прямих угод із визначеними постачальниками. У більшості випадків замовники обирали місцеві або вже знайомі структури, що раніше отримували контракти в регіоні.

Постачальницею для Великоновосілківської селищної ради та виконавчого комітету Лиманської міськради стала ФОП Цірульнік Вікторія Анатоліївна, яка працює більше як рік та встигла укласти контрактів з органами влади Донецької області на понад 8 млн грн.

З’ясувалося, що Вікторія Цірульнік обіймає посаду головного бухгалтера ТОВ «Укрславресурс», яким керує Володимир Ішанкулов. Він також володіє ТОВ «Славресурс Груп» та іншими компаніями, пов’язаними з Віктором Коркішком. Цей бізнесмен раніше очолював ДП «Донецький облавтодор» і був депутатом Донецької міськради від Партії регіонів. Нині він контролює низку компаній, що стабільно отримують вигідні держконтракти,

у тому числі й у Донецькій області.

Крім того, за тією ж адресою, що й Вікторія Цірульнік, зареєстрований ще один підприємець — ФОП Михайло Цірульнік. Попри короткий термін роботи (менше як рік), він уже встиг укласти угод на понад 6 млн грн із замовниками Донеччини.

Ще один постачальник — ФОП Гришин Віталій Вікторович, який отримав контракт від Виконкому Лиманської міськради на понад 2 млн грн. Попри короткий підприємницький стаж (понад рік), загальний обсяг його договорів з органами влади перевищує 9 млн грн. За реєстраційними даними, Гришин також керує ТОВ «Київдортехнологія», яке належить згаданому Віктору Коркішку — це посилює враження про можливу централізовану координацію діяльності.

Детальніше про бізнес-групу Віктора Коркішка можна дізнатися у розслідуваннях «Вчасно»:

«Будівельний картель Донеччини: як мережа колишніх регіоналів досі освоює мільярди з держбюджету»

«Не прозоро, не підзвітно, у сумнівних фірм та з питаннями до якості: як забезпечують оборону Покровського напрямку»

Інший контракт від влади Лимана на 2,5 млн грн дістався ТОВ «Будінвест Торг Компані».

Профіль фірми — широкий: у переліку понад 70 видів діяльності, основний з яких — оптова торгівля деревиною. Минулого року компанія задекларувала дохід понад 60 млн грн, а серед найбільших замовників — Департамент цивільного захисту Донецької ОДА та Покровська міськрада.

Власник компанії — Олексій Кривенко, який також керує ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія». У 2024 році Антимонопольний комітет України встановив факт узгоджених дій між цією фірмою та ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», які, зокрема, користувалися спільною електронною адресою та мали перехресні зв’язки. Після потрапляння компаній до так званого «чорного списку» АМКУ активніше почала отримувати підряди саме «Будінвест Торг Компані», зокрема й на Донеччині.

Ці приклади демонструють, що частина підрядників закупівель антидронових сіток пов’язана між собою, має спільних бенефіціарів або минулий досвід співпраці з владою регіону. Формально така практика не заборонена, але в умовах відсутності конкурентних процедур це ускладнює контроль за ефективністю витрат і створює додаткові репутаційні ризики.

Загалом же, у ситуації постійної загрози з повітря потреба в захисті доріг Донеччини — очевидна. FPV-дрони становлять небезпеку як для військових, так і для цивільних, і вимоги до безпеки на ключових маршрутах зростають. У таких умовах запровадження нових засобів захисту — зокрема антидронових сіток — виглядає як своєчасна і необхідна відповідь.

Однак спосіб, у який ці ініціативи реалізуються, вже викликає запитання. Відсутність відкритої інформації про бюджетні рішення, закупівлі без конкуренції, повторюваність підрядників та наявність зв’язків із впливовими фігурами — усе це знижує довіру до процесу й ускладнює контроль за використанням публічних коштів. Захист не може бути поза підзвітністю.

Коли мова йде про безпеку прифронтових громад, важливо не лише оперативно реагувати на загрози, а й забезпечувати максимальну прозорість — щоб антикризові заходи не перетворювалися на чергові можливості для обраних.

Автор: Наталя Рижкова

Джерело

Дія, Широкий, Червень, Лиман, Громада

Читайте ще