Громади Вінниччини знову отримали трагічні звістки. За останні дні стало відомо про загибель ще п’ятьох Героїв: Сергія Сапливого, Дмитра Тимчика, Петра Дубка, Романа Колібабчука та Віктора Івацька, повідомляє I-VIN.INFO.
Під час бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України, 14 липня 2025 року, загинув земляк Крижопільської селищної ради – Солдат Сапливий Сергій Сергійович, водій-електрик. Сергій народився 1 червня 1991 року. Своє життя він віддав поблизу населеного пункту Нова Січ, Сумського району Сумської області, стримуючи збройну агресію російської федерації.
Житель селища Рудниця, Піщанської селищної ради, Тимчик Дмитро Петрович, 14 жовтня 1989 року народження, загинув в КНП «Кодимська міська лікарня» внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді 16 липня 2025 року. Дмитро проходив службу кулеметником відділення охорони взводу охорони роти забезпечення батальйону.
16 липня 2025 року трагічно обірвалося життя Героя з Тростянеччини – солдата Петра Дубка на 58-му році життя. Петро Дубок народився 17 квітня 1968 року в Тростянці,
де й пройшло його дитинство. Навчався у місцевій школі №2. Згодом у Ольгопільському професійно-технічному училищі №35. Працював у сфері сільського господарства, водієм у ветлікарні. Його добре знали як щиру, працьовиту та добросерду людину – завжди усміхненого, готового підтримати й допомогти. З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Петро вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 59-й окремій штурмовій бригаді імені Якова Гандзюка, пройшов бойові дії на найгарячіших напрямках Донеччини, отримав поранення, але продовжив службу в Голованівському ТЦК та СП.
У боях за Україну загинув Колібабчук Роман Іванович. Останні 13 років чоловік мешкав в селі Демидівка разом з сім’єю. Роман народився 8 вересня 1981 року в місті Вінниця. Навчався в Вінницькій загальноосвітній школі №8, потім здобував освіту плиточника в Вінницькому професійному училищі. У мирному житті працював різноробочим, був доброю, щирою людиною. У жовтні 2024 року Романа було призвано до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в складі 155-ї бригади. Загинув Роман 25 травня 2025 року,
під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Шевченко Покровського району Донецької області. У Романа залишились батьки, брат, дружина та діти.
Стрижавська громада втратила захисника з Мізяківських Хуторів Віктора Івацка. Віктор народився 18 травня 1978 року в Мізяківських Хуторах. З 1984 року навчався у місцевій школі до 9 класу. У 18-річному віці Віктор вступив до лав армії, проходив службу у десантно-штурмових військах у Придністров’ї. Після завершення строкової служби довгий час працював у рідному селі в лісовому господарстві. Згодом долучився до благоустрою міста Вінниці, працюючи в комунальному підприємстві «Вінницязеленбуд», де докладав зусиль задля краси та затишку вулиць та парків.
3 листопада 2023 року Віктор Івацко добровільно став на захист України, служивши стрільцем-зенітником 5 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини А 4920 у складі 645-го Окремого Зенітного Кулеметного Батальйону Збройних сил України. За час служби зарекомендував себе як відповідальний, відданий справі воїн,
завжди готовий прийти на допомогу побратимам. Він був душею колективу, щирою, доброзичливою людиною з великим серцем. Разом із побратимами боронив українське небо, стоячи на захисті рідної землі. За проявлену мужність, патріотизм і самовідданість у виконанні бойових завдань був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій». Серце захисника зупинилося 14 липня.
Найбільшою цінністю для Віктора була його родина: дружина Наталія, донечки Вікторія та Жанна, зять Юрій, улюблений онук Вадим та брат В’ячеслав. Він завжди піклувався про своїх рідних, був надійною опорою та прикладом для наслідування.
Читайте також: Тисяча двісті сорокова доба незламності: ще один крок до перемоги
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
