Дмитро Москалюк із Дубенщини - командир інженерного батальйону в 23-му інженерно-позиційному полку.
Історію воїна оприлюднив голова Дубенської РДА Всеволод Пекарський із покликанням на Командування Сил підтримки ЗСУ й Мілітарний.
Військовослужбовець отримав уже третю контузію під час обстрілу ворожим FPV-дроном. Але він знову повернувся до своїх. Бо, каже, найголовніше — це люди. Саме вони щодня риють, зварюють, маскують і під обстрілами будують нашу оборону.
Дмитро прийшов у ЗСУ після дострокового випуску. До того служив у прикордонній службі. Починав як командир роти матеріально-технічного забезпечення, займалися укомплектуванням своїх підрозділів і ставили техніку в стрій. Згодом попросився на передову — обладнувати опорні пункти. Бо знав: без інженерів не буде оборони.
«Загородження — це не просто рови, піраміди й дроти. Це щит для наших і пастка для ворога, - каже Дмитро. - Професійно збудовані укріплення зупиняють до 90% ворожої техніки і піхоти. І головне — рятують життя тим, хто тримає передову».
Так, завжди бракує часу, техніки, людей. Але фортифікації ростуть. Бо є ті, хто день за днем робить неможливе — в болоті, вночі, під прицілом дронів.
«Немає нічого складного. Головне — організація. І щоб ворог дав працювати», — каже командир.
І додає: коли заходиш на позицію, перекриту трьома шарами дерева і шаром ґрунту — не страшна ні куля, ні артилерія. Люди почувають себе в безпеці. Значить, хтось подбав про твоє життя.
