"Я не знав жодного слова. В армії почав говорити. Тут всі горні. Українська передається. Я вчився тут, на війні".
У липні 2022, коли повномасштабна війна уже забирала міста, він вирішив для себе - має йти. Проте одразу не взяли - мав проблеми зі здоров'ям. Але не з мотивацією.
"Просто хотілося щось робити, чимось допомагати, аби не сидіти дома та не гнити. І потім все життя себе карати за то, що не пішов".
Так Відес потрапив у 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду. Випадково, через учебку. І виявилось — це не випадковість. Сьогодні він — неофіційний керівник головної електронної майстерні бригади. Людина, до якої приїжджають з усієї Донеччини — ремонтувати, прошивати, налагоджувати.
"Ремонтуємо все - мавіки, старлінки, РЕБи, ноутбуки, кабелі, наземки. Спочатку ремонтували все самі. Знали, що паяльник має бути. А далі - методом наукового тика. Розібрали, перевірили, зібрали. Працює - добре".
Ця майстерня обслуговує не лише “десятку”. Тут знають, сарафанне радіо працює краще за будь-які накази. Сюди приїжджають з інших підрозділів, везуть техніку, забирають досвід.
"Мене не треба шукати. Хто треба - знайдуть. А взагалі краще через командира нашого підрозділу. Ми всім допомагаємо, якщо є бажання працювати, а не просто щось отримати".
У майстерні - десятки прапорів і подяк. Дрони відновлюються і йдуть у бій. Поруч - власна розробка РЕБу та детектори ворожих БПЛА.
"РЕБ вмикається тільки коли щось летить. Це зберігає батарею і ховає позицію. А детектори ловлять усе - Орлани, Zala, FPV. Це рішення, які працюють тут і зараз".
Підтримка Відаса - вдома. Дружина, яка "рятує в найгірші моменти", і дві доньки. Молодша каже: "Якщо вдома щось зламається - тато полагодить".
"Я мрію тільки про одне. Побути вдома. На пляжі. З родиною. І не думати про війну. А поки - я на своєму місці. Тут. У цій майстерні. Роблю, що вмію. І допомагаю тим, хто робить ще більше".
Дивіться історію Відаса у відео від Фонду підтримки гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»:
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Завжди цікаві новини!
