Война

На війні загинув краєзнавець та історик з 3 штурмової бригади Ігор "Африка" Климович

6 авг•Вікна

Випускник факультету туризму Карпатського університету імені Василя Стефаника Ігор Климович був із тих людей, які не просто живуть у часі, а змінюють його. Народжений у селі Грабовець, вихований у Дулібському ліцеї імені Маркіяна Шашкевича, сформований в університеті — він усе своє життя присвячував збереженню пам’яті, пошуку сенсів, служінню спільноті, поділився в соцмережі в. о. ректора КУІВС Ігор Цепенда.

"Він писав поезію. Організовував виставки. Збирав старожитності. Брав участь у Революції Гідності. Захоплювався археологією, історичною реконструкцією, створював культурні ініціативи. А коли Україна опинилася у війні — без вагань пішов її захищати", — йдеться в повідомленні.

Ігор Климович загинув 30 липня 2025 року на Харківщині.

"Світла пам’ять про Ігоря Климовича назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів, друзів, викладачів, одногрупників і всіх, хто мав честь знати його особисто. Щиро співчуваю родині. Схиляю голову в пам’ять про випускника, який не просто навчався в університеті — а жив заради України. Вічна памʼять Герою!" — зазначив Ігор Цепенда.

Як розповідають у Грабовецько-Дулібівській територіальній громаді, Ігор Климович народився 13 червня 1991 року в селі Грабовець на Львівщині. Навчався у Дулібський ліцей імені Маркіяна Шашкевича.

Вищу освіту здобув в Інституті туризму при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.

З дитинства був активним учасником культурного життя села, відвідував Народний дім, писав вірші, захоплювався історією, досліджував своє коріння. Випустив декілька поетичних збірок, одну з яких з великою гордістю презентував у рідному селі.

Протягом останніх десяти років мешкав у Києві. У 2012 році балотувався до Верховної Ради України 7-го скликання від політичної партії "Українська Національна Асамблея". Брав активну участь у Революції Гідності. Був засновником спортивно-оздоровчого клубу "Беллатор" та історичного клубу "Застава".

Мандрував Україною, збирав старожитності, цікавився реконструкцією давньоруської та середньовічної культури. Був знавцем історичної зброї, побуту, одягу та звичаїв. Перший українець, який став учасником міжнародної асоціації експериментальної археології EXARC.

Постійний учасник фестивалю "Ту Стань!", де разом із побратимами з клубу живої історії "Застава" відтворював культуру вікінгів у Русі.

У соціальній мережі Facebook створив краєзнавчу групу Грабовець (Grabowiec, Grabowice, Grabowiec - Stryjski), де публікував матеріали про історію та культурну спадщину рідного села. Однією з останніх його ініціатив була підготовка зустрічі з односельцями, щоб представити унікальну знахідку — Хрест-енколпіон, яку він планував передати на тимчасове експонування до Стрийського краєзнавчого музею "Верховина". А ще мріяв про майбутні археологічні дослідження в околицях с. Грабовець.

Односельці також зазначають, що окрім історії, Ігор захоплювався фотомистецтвом. У 2021 році став лауреатом призу глядацьких симпатій у конкурсі "Мандрівник-фотограф року", де змагалися 370 фотографів з усієї України. Цього року в місті Стрий презентував фотовиставку "Людина і війна" – 48 чорно-білих світлин, зроблених на плівку на фронті.

У 2022 році Ігор став До лав Хорунжої служби (створеної за традицією упівців) 3 окремої штурмової бригади став у 2022 році.

Його зброєю стала не тільки гвинтівка, а й слово, історія, культура. Він виконував важливу гуманітарну місію: розробляв унікальні методики морально-психологічного забезпечення, проводив лекції, організовував екскурсії, зустрічі з культурними діячами для військовослужбовців, надихаючи побратимів прикладами героїзму предків.

Займався евакуацією культурної спадщини: разом із побратимами 3-ї ОШБр врятував 900-літню Половецьку кам'яну бабу з Донеччини, яку під обстрілами вивіз до Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

У лютому цього року Ігор отримав звання молодшого лейтенанта.

"Ігор Климович був справжнім козаком — воїном, мислителем, митцем, — сказано в дописі. — Він говорив: "Треба насипати кургани, будувати пам'ятники, шукати історію й піднімати її з землі". І він це робив — вдома, на фронті, скрізь, де був".

У воїна залишилися батьки, брат та дружина, яка чекає на народження донечки.

"Вікна" висловлюють співчуття рідним та побратимам загиблого захисника.

Курган, Верховина, Червень, фронт, Спадщина

Читайте еще