13 серпня Шосткинська громада на алеї слави прощалися з двома захисниками України, Олександром Васильовичем Матлаєм та Вадимом Вікторовичем Вишневським.
Олександр Матлай народився 25 жовтня 1979 року в Новгороді-Сіверському, у Шостці закінчив школу, згодом здобув фах електрика в місцевому училищі. Працював на одному з підприємств Шостки, а потім після отримання спеціальності фінансиста, влаштувався на роботу в Києві. З початком повномасштабного вторгнення Олександр вступив до батальйону Київської ТРО. Восени 2023 року приєднався до добровольчого підрозділу розвідки з позивним Маккларен. Захисник за відмінну службу нагороджений відзнаками ГУР.
“Він як справжній електрик, заряджав своїх одногрупників своєю енергією, своїм задором. Памʼять про нього залишиться в серцях кожного із працівників нашого уилища, жителів нашої громади. Пам’ять про захисників не згасає. Вічна слава тобі, наш захисник”, – сказала під часпрощання Світлана Ковтун директорка Шосткинського ВПУ.
Олександр Матлай пройшов бої під Харковом, Запоріжжям, Вовчанськом. Найскладнішим випробуванням для захисника став російський полон.
Він пробув там із травня по листопад 2024 року. Після звільнення з полону Олександр Матлай довго відновлювався, але перебування в російських катівнях не пройшло дарма, не витримало серце. 11 серпня захисник помер. У Олександра Матлая залишився син та батьки пенсіонери.
“Колектив школи №1 висловлює найщиріші співчуття. Нехай добра світла памʼять про Олександра буде сильніше від смерті. Ми будем пам’ятати вас, наші герої. Будемо розповідати про вас наступному поколінню, історію вашого життя, як символ незламності, віри, безмежного служіння нашій країні. Ми пам’ятаємо, якою ціною відвойовується кожен шматочок рідної української землі. Вічна памʼять і вічна слава тобі, наш герою”, – звернулася до присутніх на Алеї слави Світлана Марченко вчителька школи №1
Також цього дня на Алеї слави у Шостці прощалися з Вадимом Вікторовичем Вишневським. Він народився 13 січня 1970 року у Шостці, навчався у школі №12. Після навчання у місцевому училищі працював на “Свемі”. Чоловік все своє життя робив все для добробуту родини. Найбільшою радістю для нього було народження онуки.
Він був одним із кращих покрівельників у Шостці. Серед його робіт церкви, будинки. 29 березня 2024 року його призвали на захист України. Обрав для себе позивний Вишня. Він ніколи не ухилявся від поставлених завдань, був чесним та відважним.
“Низький уклін тобі, Вадиме за подвиг твій, за твій героїзм. Низько вклоняємося за радість дитинства, за яке ти віддав своє життя. Найщиріщі співчуття рідним. Дай Боже пережити вам це горе, цю страшну трагедію. Світла пам’ять героям, Вічна слава!” – сказала під час прощання з героями Ірина Круш, директорка школи №12
Останнього разу спілкувався з рідними 10 жовтня 2024 року. Солдат Вадим Вишневський героїчно загинув 13 жовтня 2024 року. Йому назавжди 54. Співчуття родинам загиблих захисників висловила секретарка Шосткинської міської ради Оксана Шаповал.
“Уже три роки триває повномасштабна війна, яка забирає найкращих, найрідніших, сміливих, сильних, амбітних, – цвіт нашої нації. Такими були Вадим і Олександр. Світла їм пам’ять. Слава Україні! Героям слава!”
Присутні на колінах вшанували загиблих оборонців. Тепер вони оберігатимуть свої родини з небес.
