В українському полоні перебувають понад сто громадян із 32 країн світу, без урахування росіян. Найбільше серед полонених — громадян країн Центральної Азії. На першому місці Узбекистан, на другому Таджикистан. Також в лідерах Непал, Білорусь і Шрі-Ланка, Казахстан та Ємен.
Про це йдеться у відповіді Координаційного штабу з питань поводження з полоненими на запит Слідства.Інфо
Кількість іноземців у полоні зростає щороку. У штабі зазначають, що це пов’язано з тим, що дедалі більше іноземців підписують контракти з російською армією, через що зростає і кількість тих, хто потрапляє в український полон.
Станом на липень 2025 року майже половину всіх полонених в Україні становлять іноземці, не рахуючи росіян. За даними Координаційного штабу, це 49% від загальної кількості, тоді як торік їх було 42%, у 2023 році — 9%, а в 2022 році — лише 1%.
Проєкт Хочу жить отримав від джерел у російських збройних силах списки майже 16,9 тис. іноземців із 121 країни та невизнаних територій, які воювали або досі воюють у складі армії РФ. Серед них понад 4,6 тис. громадян Білорусі, Казахстану,
Киргизстану і Таджикистану, понад тисяча вихідців із країн Африки та майже 10 тис. осіб з інших держав і територій. Відомо, що щонайменше 678 із них загинули.
Читайте також:
Відразу кидають на передову. Деякі російські окупанти не прожили й року після повернення з полону — росЗМІ Станом на червень 2025 року контракт з армією РФ підписали 6162 іноземців без російського громадянства, натомість за увесь 2024 рік їх було 6011.
Журналісти Слідства.Інфо взяли інтерв'ю у військовополоненого з громадянством Республіки Білорусь. 43-річний Микола Журавльов понад десять років прожив у Росії, де працював різноробом на будівництві. У лютому 2025 року він уклав контракт на службу, пояснивши своє рішення «патріотичними почуттями» до Росії та Білорусі, а також бажанням заробити гроші.
«Навчання проходили зі мною не тільки росіяни, були з громадянством Узбекистану, Дагестану, Казахстану… увесь „Радянський Союз“ зібрався, якщо так розібратися. Різних націй вистачає», — розповідає Журавльов.
За місяць роботи у таборі він отримав 1 900 грн, натомість обіцяних виплат від армії РФ за участь у війні проти України не побачив.
