Останні українські атаки на НПЗ та нафтову інфраструктуру відрізняються за масштабом від попередніх операцій
Україні цього року вдалося вивести масові нальоти на російські НПЗ на якісно новий рівень, пошкодивши приблизно вдвічі більше потужностей і спровокувавши нестачу бензину в низці регіонів та сильне зростання його вартості.
Підвищити ефективність ударів вдалося за рахунок як збільшення кількості ударних дронів, так і нових технологічних розробок, пише The Economist.
Далекобійний безпілотник FP-1, на який зараз припадає близько 60% ударів по віддалених об'єктах на російській території, був вперше представлений у травні. А зараз його виробляють вже зі швидкістю 100 одиниць на добу, зазначає Олена Крижановська, експерт з українських систем озброєнь.
Він оснащений боєголовкою від 60 до 120 кг; при меншій вазі дальність польоту сягає 1600 км. При цьому FP-1 оснащений складним програмним забезпеченням, яке дозволяє точно наводити його на ціль в умовах інтенсивної РЕБ.
Також для атак застосовуються важчі і дорожчі безпілотники «Лютий».
Україна змогла сильно наростити виробництво дронів,
пише видання. Якщо у 2024 році їх було випущено близько 1 млн, то ціль на цей рік – 2,5 млн. Такої мети на нинішній рік вже фактично було досягнуто: виробництво досягло 200 000 апаратів на місяць (у перерахунку на рік – 2,4 млн). Володимир Зеленський ще в лютому говорив, що Україна здатна виробляти 4 млн. дронів на рік.
Крім того, Україна одержує безпілотники від союзників. Велика Британія, наприклад, збирається збільшити постачання вдесятеро, передавши 100 тисяч дронів до квітня 2026 року.
Через безперервні нальоти росія зупинила нафтопереробні потужності, які, за різними оцінками, становлять 15-20%, що означає втрату понад 1 млн барелів палива на добу.
Останні атаки на НПЗ та нафтову інфраструктуру відрізняються за масштабом від попередніх операцій, каже Сергій Вакуленко, спеціаліст з енергетики з Берлінського центру Карнегі. За його словами, тепер Україна може запускати набагато більше безпілотників, які краще орієнтуються та можуть атакувати «великими зграями», з якими не справляються російські засоби ППО.
Ці удари по НПЗ у 800-кілометровій зоні від Рязані до Волгограда збіглися з піком попиту на паливо в сезон відпусток і збору врожаю,
тому вони можуть серйозно вплинути на внутрішній ринок, вважає Вакуленко. Продаж бензину вже довелося обмежити в окупованих Криму та Запоріжжі, а також Примор'ї, Забайкаллі, Сахаліні.
Поки що російська економіка та армія справляються зі скороченням постачання палива, оцінює Вакуленко. Але проблеми будуть наростати, якщо українські удари продовжаться тими самими темпами.
«Самі по собі вони не матимуть вирішального значення, але в поєднанні з ослабленням економіки і стримуванням російського наступу українськими силами це посилить тиск на путіна», – вважає експерт.
Бекграунд. Як стверджують аналітики, через українські удари росія може втратити деякі НПЗ назавжди. Оскільки майже всі заводи будувалися за участі західних кампаній, відремонтувати їх в умовах санкцій складно.
