Улітку 2025 року російські загарбники були за крок від того, щоб перерізати одну з ключових трас на Донеччині та наблизитися до реалізації плану повноцінного оточення Покровська та українських підрозділів в місті. Тоді на найскладнішу ділянку відправили загін спецпризначенців Омега. Журналіст NV Сергій Окунєв провів кілька днів з бійцями Омеги, побачив їхню роботу на бойових позиціях та поспілкувався з командирами. Про те, як елітні українські бійці зупиняють ворога на Покровському напрямку, — в ексклюзивному репортажі.
Підрозділ центру спеціального призначення Національної гвардії України Омега існує з 2003 року, його створили для протидії тероризму та організованій злочинності. Колись ці бійці були залучені до охорони президентів та іноземних делегацій на великих заходах, проте з 2014 року бійці Омеги стали виконувати надскладні задачі спочатку в зоні АТО/ООС, а потім і на різних ділянках фронту після повномасштабного вторгнення.
Мрія ворога. Як окупанти намагаються взяти під контроль основні шляхи навколо Покровська
Ще з літа 2024 року стало зрозуміло, що російські війська не робитимуть ставку на лобові м’ясні штурми Покровська.
Навіть у момент, коли оборона напрямку дала тріщину, окупанти не намагалися прорватися в саме місто, а почали обходити його з півдня.
Причин для цього одразу кілька. З 2024 року за оборону Покровська відповідають одні з найдосвідченіших підрозділів української армії, зокрема з лав десантно-штурмових військ. Водночас ворог, імовірно, провів роботу над помилками, згадуючи штурмові дії в Бахмуті та під Вовчанськом, де «атаки в лоб» призвели до неймовірних втрат як у техніці, так і в живій силі.
Останні наступальні операції росіян безпосередньо пов’язані зі спробами в першу чергу зруйнувати українську логістику та утворити загрозу оточення. Так, багатомісячні «лобові штурми» на Курщині не принесли їм жодних успіхів, навіть попри застосування північнокорейських військовослужбовців. Але після атак з флангів, здійснених з метою руйнування логістики, ворог відносно швидко зміг витіснити українські підрозділи.
Читайте також:
Найбільша ціль з 2022 року. Окупанти впритул наблизилися до міста Костянтинівка: якими є життя та оборона там зараз — репортаж NV Першу фазу операції навколо Покровська ворог запустив у другій половині 2024 року.
Метою окупантів було вийти на трасу Дніпро — Покровськ та відрізати місто від «великої землі». Спочатку загарбники навіть мали локальний успіх, наблизившись до траси, проте згодом були зупинені під населеним пунктом Котлине. Надінтенсивні бої навколо Котлиного точилися приблизно пів року. За цей час українському командуванню вдалося стабілізувати загальну ситуацію на Покровському напрямку, а позиції під селом зайняли підрозділи 25-ї десантно-штурмової бригади, які оновлювали рекорди зі знищення ворогів.
Прорватися на саму трасу ворогу не вдалося досі, а останнім часом штурми під Котлиним стали не такими інтенсивними. Проте лінія бойового зіткнення лише за 5 кілометрів від дороги, це означає, що росіяни легко контролюють її за допомогою дронів, а також проводять дистанційне мінування.
Другою частиною плану атак на логістику стало перерізання траси Покровськ — Костянтинівка. Ворог зміг досягти помітного успіху, проникнувши вглиб оборони на цій ділянці і створивши загрозу напівоточення для Покровська. Співрозмовники NV в різних бригадах, що залучені до оборони на цьому напрямку,
кажуть, що цей, фактично головний успіх окупантів, значно ускладнив становище українських захисників.
Південь від Покровська — глибоко окупований, сполучення міста з заходу — під впливом дронів ворога, траса зі сходу — перерізана та повністю під контролем окупантів. Наступна їхня мета — відрізати сполучення Покровська з півночі, фактично організувавши повноцінне оточення. Таким чином улітку 2025 року траса Добропілля — Покровськ, що пролягає поблизу населених пунктів Білицьке та Родинське, перетворилася на ключову.
30 серпня російські пропагандисти показали відео з кабінету начальника Генерального штабу ЗС РФ та командувача так званої «СВО» Валерія Герасимова. На цих кадрах було продемонстровано мапу з позначками про те, які ділянки фронту російське командування вважає вже захопленими. Зокрема, було вказано, що Родинське — вже окуповане, траса Добропілля — Покровськ повністю перерізана, а російські підрозділи нібито замкнули кільце навколо Покровська приблизно на 80%. Попри те, що ця мапа, очевидно, є черговим свідченням того, як російські командири перебільшують власні успіхи,
варто визнати, що в липні окупанти справді почали спроби стрімко прорватися до міста Родинського. Лише за три тижні їм вдалося впритул наблизитися до населеного пункту, а значить — і до траси, що пролягає крізь нього.
Ситуація загострювалася, але на шляху ворога до Родинського встали досвідчені підрозділи Сил оборони. Серед них — підрозділи центру спеціального призначення НГУ Омега.
Довго про них взагалі не можна було розповідати. Що таке Омега і чим вона відрізняється від інших підрозділів
Підрозділи спеціального призначення Омега не мають багатотисячного складу військовослужбовців, сотень одиниць танків та важкої бронетехніки. Їхня головна задача — виконання точкових надскладних операцій та посилення регулярних підрозділів Сил оборони там, де виникають «пожежі».
Особливістю Омеги є те, що її спецпризначенці — це універсальні солдати. Кожен боєць має свій фах та профіль, але готовий у будь-який момент, за необхідності, виконувати інші задачі. Оператори дронів проходять повноцінну підготовку зі стрілкового бою та зачисток будівель з автоматами, мінометники можуть провести десантування з гвинтокрила,
а розвідники — здійснити атаку за допомогою важких дронів-бомберів. Також у Омеги є окремий підрозділ водолазів-спецпризначенців, про який відомо дуже мало.
«Я їх боюсь. Вони не нормальні люди. Нормальні не можуть таке робити», — на умовах анонімності коментує роботу водолазів один із бійців морської піхоти, що перетинався з ними під час виконання спільних задач.
Офіцери Омеги кажуть, що тривалий час про деякі частини «організму» підрозділу взагалі не можна було розповідати в ЗМІ чи навіть на сторінках офіційних соцмереж НГУ. Утім, командир 1-го загону спеціального призначення Омеги на позивний Самурай погодився розповісти деякі деталі.
«Я б сказав, що у нас є дві особливості. Перша — це підготовка. Оскільки ми загін спецпризначення, це впливає на навчання військовослужбовців та на відбір. Друга особливість — це постійна адаптація тактики під умови поля бою. Ми заходимо на ту чи іншу ділянку, виконуємо задачі, а далі робимо серйозний розбір — що було зроблено, яка була протидія, що змінилося відносно наших попередніх операцій, як змінюється поведінка ворога,
які нові засоби, нова зброя тощо. Наступна наша операція може вже значно відрізнятися, хоча після попередньої мине невеликий проміжок часу. І так постійно. Постійна адаптація та удосконалення», — пояснює Самурай.
Читайте також:
Росіяни прорвалися до Куп’янська, обравши найскладніший шлях. Чому це сталося та чи є загроза нової окупації міста — великий репортаж NV На зустріч з журналістом NV він приїхав із двома бійцями. У цих трьох разом — сім вищих освіт, що також є певною характерною ознакою підрозділу та його командирів та офіцерів.
Говорячи про ситуацію навколо траси Добропілля — Покровськ, де зараз бійці Омеги стримують та подекуди відкидають ворогів, Самурай погоджується з тезою, що бої за цю логістичну артерію є надважливими для всієї ділянки фронту. З міркувань безпеки NV не повідомляє, коли Омега зайшла на цей напрямок, та відомо, що спецпризначенцям вдалося налагодити роботу своїх найкращих підрозділів FPV-дронів, організувати групи швидкого реагування проти ворожих ДРГ, а також провести кілька вдалих зачисток позицій ворога, відкидаючи їх із зайнятих опорних пунктів.
Крім «особливих» задач, «омегівці» виконують і щоденну роботу зі знищення ворога, яку, зокрема, зміг побачити журналіст NV.
«Що будемо робити, якщо ворог вийде до нас впритул? Просто вб'ємо його, нічого страшного»
Ніч перед виїздом на бойові позиції Омеги — незвично холодна для цієї пори року. Журналіст NV та підрозділ важкого дрона-бомбера Vampire чекають на бойову броньовану машину, яка має усіх забрати. Шлях пролягає через наднебезпечні ділянки, де вже тривалий час постійно фіксують влучання FPV-дронів. До того ж останніми днями ширилися чутки про надзвичайну активність диверсійно-розвідувальних груп РФ.
Бойова броньована машина прибуває на точку зустрічі суворо за розкладом. Вона тільки що вивезла з позицій іншу групу, яка вирушає на відпочинок. Бійці неочікувано бадьоро виходять з «броні» та обмінюються новинами про стан справ на позиціях. Уперше в розмові лунає словосполучення Операція «Артерія». Це не офіційна назва або визначений термін, а скоріше повсякденна фраза, якою описують бої навколо траси Добропілля — Покровськ.
Водій, який щойно забрав групу з позицій,
а тепер має повертатися назад з розрахунком «вампіристів», розповідає журналісту NV про дії у випадку, якщо броньовану машину уразить дрон. Також заходить розмова і про можливу зустріч із ДРГ на шляху. На запитання журналіста «Що робити, якщо ворог просто вийде на нас впритул?», водій дуже спокійно відповідає: «Ми їх просто усіх вб'ємо. Нічого страшного». Це повертає до розмови з командиром загону, який казав про універсальну підготовку своїх бійців. У підрозділі спеціального призначення навіть водії, абсолютно без жартів, готові вступити в бій з окупантом.
Дорогою через маленьке броньоване вікно можна побачити дим від нещодавніх «прильотів» за кілька кілометрів та багато згорілих авто, які були уражені на цій дорозі ворожими дронами. Насправді навіть шлях до позицій — це важка робота штабу підрозділу. NV не повідомляє деталей, але завести військовослужбовців на певну точку — це далеко не «вбити координати в гугл-мапс та обрати найкоротший шлях». Логістику розроблено так, щоб максимально убезпечити особовий склад. Цього разу це також вдалося — підрозділ у складі,
якого тимчасово перебував журналіст, спокійно дістався місця призначення.
Важкий дрон-бомбер Vampire окупанти часто називають «Баба-яга». Попри останні успіхи РФ у розвитку безпілотних технологій, саме в галузі важких дронів Україна помітно випереджає ворога. Vampire здатний нести до 15 кілограмів на відстань до 10 кілометрів. Це дозволяє скидати на ворога надпотужні засоби, починаючи від 120-мм снарядів та протитанкових мін і закінчуючи особливими виробами, які в буквальному сенсі «винаходять» спеціалісти підрозділів.
«Наші фахівці, що займаються розробкою, тестуванням та покращенням боєприпасів, іноді зроблять щось таке, що ми бачимо результат — і не можемо повірити. Пишемо їм часом: „Скинули такий-то засіб. Ви що туди напхали, взагалі?“. Особливо коли від одного такого „подарунка з неба“ розлітається ціла будівля, де засів ворог. Не просто пошкоджений дах, а саме потужний вибух, що руйнує будівлю», — ділиться один із членів екіпажу Омеги, що зараз заїжджає на позиції.
Основна робота «вампіристів» відбувається вночі. Це давно відоме правило. Сам дрон набагато більшого розміру,
ніж мавік чи FPV, він не такий маневрений, помітити його вдень — набагато простіше, збити — також. Нині ночі стали коротшими, тому «вампіристи» жартома кажуть, що чекають Новий рік, коли ворогу за одну зміну можна відправляти набагато більше «подарунків».
«Загалом наша робота — це налагоджений процес знищення ворога. Можуть вноситися зміни, але незначні. У нас в цілому один день дуже схожий на інший, якщо немає якихось надзвичайних ситуацій. Піхота або аеророзвідка дізнається, де позиція ворога. Чи вони забігли в якийсь будинок, чи ми виявили їхній бліндаж. Потрібно цю позицію „розібрати“. Штаб сам визначає, коли треба залучати артилерію, коли — FPV, коли — нас. Дають команду: ось є така ціль. Ми, знаючи особливості, застосовуємо різні боєприпаси. Є те, що краще скидати для ураження особового складу ворога, коли вони, наприклад, рухаються скупченнями, групами. Є те, що більше підходить для знищення укріплених позицій», — коментує командир розрахунку на позивний Братик.
Крім безпосереднього ураження цілей, «вампіристи» також забезпечують логістику. Позиції піхоти розташовані в безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення.
В часи війни дронів, яка відбувається зараз, заїхати впритул до ЛБЗ — майже неможливо за жодних умов. Таким чином певне забезпечення може відбуватися «повітрям»: підрозділ «вампіристів» робить скид на власні позиції, тільки замість вибухівки — їжа, особисті речі та поповнення боєкомплекту. На відміну від українців, ворог зазвичай не переймається подібним, залишаючи своїх бійців напризволяще, без необхідного забезпечення та навіть без провізії.
Позиція, де відбувається робота, на тій самій мапі Герасимова помічена як захоплена росіянами територія. Це очевидна брехня, але навколо дійсно можна почути шум боїв. Різні вибухи лунають майже кожні 5−10 хвилин, звук FPV-дронів стає звичним. Час від часу надходить інформація про запуск керованих авіабомб, але здебільшого ворог завдає ударів по передових лініях української оборони якраз там, де позиції тримає піхота.
Вночі у Братика та його підлеглих починається активна робота. Штаб доволі кумедно описує ціль.
«Будівля, будівля, там п*дори роблять якусь ганьбу. Ганьбу роблять, ми бачили. Давайте швиденько це припиняти»,
— лунає з рації.
Для ураження міцних укріплень на озброєнні цього екіпажу є особливі засоби. З міркувань безпеки їх поки що не демонстрували публічно, проте принцип дії відомий. Боєприпас спеціальної форми зроблений таким чином, щоб пробивати дах чи накриття, а вибух відбувається не в момент удару, а з певною затримкою. Якщо здійснити скид правильно, то детонація станеться вже всередині будівлі, що значно збільшить руйнівну дію.
Дію цього «таємного» боєприпасу вдалося побачити за лічені хвилини. Ті самі окупанти, що «займалися ганьбою» в будинку, також побачили та оцінили винахід фахівців Омеги, але, напевно, вже нікому про це не розкажуть.
Є у підрозділу й інші своєрідні задачі, про які не говорять вголос. Нерідко окупанти втрачають особовий склад і техніку з «невідомих причин». Ворог вже знає та навіть намагається копіювати підходи, але поки марно.
Від спроби перерізати трасу до «прориву хоч кудись». Що відбувається на напрямку зараз та які перспективи українських захисників
Просування ворога в напрямку Родинського, яке тривало протягом липня, було зупинено.
Траса на Добропілля дуже небезпечна, проте контролюється Силами оборони — окупантам не вдалося перерізати її «на землі».
Цей текст описує роботу спецпідрозділу Омега, який, як зазначалося раніше, виконує «точкові» операції та посилює регулярні частини Сил оборони. Та навколо Родинського, Білецького та траси на Покровськ зосереджено мало не десяток різних підрозділів ЗСУ, від бригад до маленьких з'єднань. Редакція не може перелічити ці підрозділи, щоб не вказувати ворогу склад українських захисників на ділянці.
Саме після того, як просування окупантів у бік траси зупинилося, а подекуди їхні підрозділи почали втрачати позиції біля Родинського та Білецького, ворог здійснив уже загальновідому спробу «прориву» в бік Добропілля. NV публікував детальний матеріал про ці події та про успіхи українських підрозділів під час контрударів. Одразу кілька обізнаних джерел NV в лавах Сил оборони впевнені, що ворог здійснив спробу «прорватися хоч кудись», а тепер поставив себе в максимально несприятливі умови.
Читайте також:
- Брали участь у прориві. NV вдалося поспілкуватися з полоненими росіянами, що штурмували Добропілля та Костянтинівку
- Ніби інша війна. Хто та як зупинив і почав знищувати прорив окупантів під Добропіллям — ексклюзив NV
- «Усі виїхали за два дні». Як зараз виглядає місто Добропілля на тлі нової великої хвилі атак Росії — репортаж NV
