За минулий тиждень на фронті у протистоянні з російськими окупантами загинули 21 військовий та військова, чиї життя були тісно пов’язані з Полтавською областю. Серед них – Дмитро Місюра, Олег Маляр, Олег Титаренко, Роман Косовський, Віталій Новохацький, Олег Синиченко, В’ячеслав Доброштан, Олександр Порубай, Максим Ковтун, Олексій Конько, Павло Судаков, Олександр Шарпар, Ігор Дяченко, Арсеній Кирилов, Олександр Очкань, Євгеній Марченко, Ірина Бурмак, Іван Яковенко, Юрій Пилипенко, Віктор Томилович та Віталій Квєткін.
Життєві історії захисників ПолтавщиниСеред полеглих – Дмитро Місюра із села Розсошенці, який віддав життя 7 квітня 2024 року на Донеччині. Професію автослюсаря здобув у місцевому училищі, працював у «Полтаватеплоенерго», а до ЗСУ вступив у грудні 2022-го.
2 червня 2024 року біля села Невське Луганської області загинув Олег Маляр – старший солдат, який захоплювався бджільництвом і мав власну пасіку. У нього залишилися донька та онучка.
2 липня 2024 року у Донецькій області загинув Олег Титаренко який працював учителем фізкультури та був добровольцем з 2021 року.
Його згадують як позитивного наставника та патріота.
3 вересня 2024 року під Липцями Харківської області поліг Роман Косовський стрілець-помічник гранатометника 92-ї бригади, який нещодавно був мобілізований. У нього залишилися сестри, брат і племінники.
Серед загиблих – Віталій Новохацький із Сенчанської громади, який працював у сільському господарстві та загинув на Донеччині 3 жовтня 2024 року. Олег Синиченко із Семенівської громади загинув під Новоолексіївкою 19 листопада 2024 року, з перших днів повномасштабної війни захищав Україну.
"Майже два роки В’ячеслав Доброштан вважався зниклим безвісти. Для його рідних це були роки надії та водночас розпачу. Батьки ще до війни втратили наймолодшого з трьох синів, а під час війни горе знову спіткало родину: батько не витримав тяжких переживань і помер, так і не дочекавшись звістки про долю свого сина". На Луганському напрямку 23 лютого 2025 року поліг Олександр Порубай гранатометник 57-ї бригади. 11 серпня 2025 року під час виконання розвідувального завдання загинув Максим Ковтун із Глобиного, який повернувся з-за кордону,
щоб стати до лав ЗСУ.
Під час атаки дрона під Вовчанськом 8 вересня 2025 року загинув Олексій Конько який пережив окупацію, але залишився вірним Україні. 9 вересня 2025 року у лікарні Полтавщини помер оператор дронів Павло Судаков – відомий своєю добротою та відданістю.
У боях під Василівкою загинув Олександр Шарпар – командир відділення, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ігор Дяченко із Миргородської громади загинув 12 вересня 2025 року, до останнього дня захищав Україну на Харківщині.
На Сумщині загинув Арсеній Кирилов – фельдшер, який був відзначений Президентом України та Головнокомандувачем ЗСУ. У 2023 році на фронті загинув і його син Микола.
З-поміж захисників – Олександр Очкань Євгеній Марченко Ірина Бурмак Іван Яковенко Юрій Пилипенко Віктор Томилович Віталій Квєткін Їхні історії життя – це відданість родині, професіоналізм та прагнення до захисту рідної землі.
Вшанування пам’яті та героїзмуСеред полеглих є військові різних спеціальностей – від операторів дронів та гранатометників до командирів відділень, фельдшерів і майстрів військових частин. Дехто з них був нагороджений державними відзнаками, а у багатьох залишилися діти, батьки, дружини та друзі, які пам’ятатимуть їхню мужність і жертовність.
Окремі історії цих героїв – це приклади сили духу та незламності. Вони працювали у різних сферах, здобували освіту, мали захоплення, створювали родини, але, коли країна потребувала захисту, стали до лав Збройних Сил України.
Імена, фотографії та біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути у відповідних місцевих громадах.
