Валерія Константинова
Софіївська громада, що у Бердянському районі Запорізької області, окупована Росією з 26 лютого 2022 року. За цей період життя у регіоні змінилося кардинально, каже начальник Софіївської сільської військової адміністрації Станіслав Захаревич, якому також довелось пережити російський полон.
Докладніше про те як живе ця громада четвертий рік під контролем Росії, скільки російських військових зараз там перебуває, якою є гуманітарна ситуація та що загрожує місцевому населенню у випадку тривалої окупації, Захаревич розповів в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя»
Станіслав ЗахаревичЗ моменту окупації громади місцеві жителі пройшли різні етапи. Спочатку російські військові облаштовували блокпости для фільтрації маріупольців, які намагалися врятуватись з оточеного міста, згадує Захаревич.
Затримували та катували багато людей. Після проведення «референдуму» ця тенденція посилилась
– Влітку 2022 року окупанти розпочали проводити масові облави у всіх населених пунктах. Затримували та катували багато людей. Після проведення «референдуму» ця тенденція посилилась.
Далі окупаційна влада почала нав’язувати місцевому населенню російське громадянство.
За словами Захаревича, людей залякували, викрадали, їм відмовляли у наданні певних послуг.
– Відбулася трансформація окупаційної влади. Перші гауляйтери були призначені наприкінці червня 2022 року. Більшість з них – не місцеві. Окупанти намагалися дублювати нашу систему управління. Вони спершу створили Зеленівську об’єднану територіальну громаду у межах нашої громади. Потім її перейменували на Коларівську ОТГ. А у квітні 2023 року це структурне об’єднання ліквідували та створили єдиний Приморський район.
Начебто повернули адміністративно-територіальний устрій до сільських рад. Далі вони Приморський район трансформували у Приморський муніципальний округ. У селах залишили лише невелику частину гауляйтерів від тих, що були раніше. Зараз точково в селах переважно одна-дві людини, які відповідають за деякі напрямки.
Захаревич каже, що такі трансформації місцевого самоврядування ускладнюють отримання певних послуг – цей процес значно затягується в часі.
Транспорт, освіта, медицинаОдна з проблем окупованої громади, на яку звертає увагу український очільник, – це переміщення жителів між населеними пунктами,
які розташовані за 50 кілометрів від Приморська. Маршрутне сполучення до цих сіл наразі відсутнє, каже Захаревич.
Маршрутне сполучення до більшості сіл в Софіївській громаді наразі відсутнєОкупаційна влада також «оптимізувала» у громаді освітні заклади та інші соціальні структури. Зокрема, зараз працює 5 закладів загальної і середньої освіти замість 6, які були до російської окупації, один дитсадок замість 5.
– Територіальний центр соціального обслуговування громадян мав 2 відділення: догляд вдома і стаціонар, де перебували люди, які не мають родичів і не здатні самі за собою доглядати. Окупанти це відділення закрили у 2023 році. Також вони оптимізували діяльність станції швидкої допомоги в селі Софіївка. До повномасштабного вторгнення на території працювали 2 сімейних лікарі, зараз лише один. Ситуація з кожним днем погіршується.
На території 11 сіл і селищ громади залишилося близько 2400 жителів повідомляє українська місцева влада. Більшість з тих, хто виїхав, перебувають на підконтрольній владі України території. Інші – за кордоном, переважно у Німеччині та Польщі.
Ті, хто виїхав з окупованої громади за кордон, перебувають переважно в Польщі або в Німеччині– Активний виїзд був влітку-восени 2022 року. Але навіть зараз все одно люди виїжджають. Втім, нині це переважно через медичні причини. Люди дуже сильно хворіють, смертність висока. Ті, хто хоче врятувати своє життя, їдуть на підконтрольну українській владі територію.
Смертність на окупованій території перевищує народжуваність у понад 11 разів, каже начальник Софіївської СВА.
Більш ніж в 11 разів смертність перевищує народжуваність
– До повномасштабного вторгнення на території громади смертність перевищувала народжуваність у два-три рази, залежно від населеного пункту. Наступні три роки, вже у період окупації, смертність різко зросла. Ми фіксували показник 1 до 7. Тобто на одного народженого 7 померлих. За нашими підрахунками, у 2025 році з 1 січня по 1 серпня показник становив 11,5 померлих на одного народженого. Тобто більш ніж в 11 разів смертність перевищує народжуваність.
Найбільше смертей пов’язано з невчасним або неякісним наданням медичної допомоги. Очільник громади повідомив,
що люди помирають від інсультів, інфарктів, онкології.
– Більш-менш адекватну медичну допомогу люди можуть отримати на території, підконтрольній Україні. На тимчасово окупованій території – ні. Там є сімейний лікар, який може надати лише базову допомогу. Люди їздять до Бердянська, Приморська, Мелітополя, навіть до Ростова та Москви, але там величезні черги та проблеми зі стаціонаром. Насамперед увага приділяється російським військовим. Профільних лікарів немає.
Адекватні лікарі жаліються, що у них немає певного обладнання, запасу ліків, вони не можуть об’єктивно допомогти людям. І на вушко лікарі з Бердянська, Приморська, Мелітополя і навіть з Криму шепчуть нашим людям: «Якщо хочете жити – їдьте в Україну».
«Танки давлять цивільні авто»За період окупації у Софіївській громаді збільшилась кількість смертельних автоаварій, зокрема, за участю російських військових, стверджує Захаревич.
В окупації фіксують велику кількість ДТП, повʼязаних з російськими танками, фото ілюстративне– До повномасштабного вторгнення смертельна аварія на території громади траплялася одна на два-три роки. Були дрібніші вздовж траси Енергодар – Василівка – Бердянськ, але, на щастя, без летальних випадків. Зараз же кількість ДТП надзвичайно висока. Лише цієї зими, за нашими даними, сталося не менше восьми.
Низка смертельних аварій відбулася у селі Зеленівка. На щастя, учасниками були окупанти. П'ять окупантів їхали на цивільній автівці та їх переїхав трал з танком. Всі п'ятеро загинули жахливою смертю на місці. Також поширені й цивільні аварії. Наприклад, у селі Нельгівка загинув 16-річний хлопчик від того, що на нього наїхав місцевий колаборант.
Ця тенденція посилюється. Зокрема, у грудні минулого року в автоаварії загинуло двоє жителів Софіївки, одна жителька зазнала тяжких поранень. Біля села Азовське на них наїхав бензовоз окупантів. А біля Приморська загинув один житель громади, який перебував в автівці разом з чотирма окупантами. Вони всі загинули.
«Закинуті ферми кишать окупантами»Кількість російських військових на території громади збільшилась.
Вони заселяються у села, в яких раніше їх було мало, розповів Захаревич.
Військових РФ продовжують завозити на окуповані території півдня України, фото ілюстративне
Кишать російськими військовими закинуті ферми, поля, лісосмуги й околиці біля ставків
– Протягом останнього часу окупанти активно заселяються в село Єлисеївка. До цього вони були лише на околицях. Також кишать російськими військовими закинуті ферми, поля, лісосмуги й околиці біля ставків. На півночі громади в районі села Нельгівка вони влаштували свій полігон. Це одна з баз, яка використовується як точка перегону російської техніки на північ. У селі Софіївка вони зробили ремонтну базу. Також ми фіксували зростання кількості окупантів у селах Юр'ївка, Зеленівка, Радолівка та за їхніми межами. За нашими підрахунками, зараз на території громади їхня кількість більша, ніж фактична кількість населення
Начальник СВА додав, що більшість рядових російських військових перебуває за межами населених пунктів. Але офіцери та деякі рядові незаконно проживають неподалік місцевих жителів, наражаючи їх на небезпеку.
За останні два тижні велика частина окупантів переселилась безпосередньо у села.
«Ті, хто пережив полон, почали помирати»За інформацією чинної влади, з початку повномасштабного вторгнення на території громади затримали 70 жителів. Серед цих людей – 5 неповнолітніх та 12 жінок, а також люди похилого віку.
СБУ показало, де катували полонених херсонців під час російської окупації міста. Ілюстративне фото
Одного жителя жорстоко закатували. Двоє зазнали вогнепальних поранень, близько 270 жителів – побиття з боку окупантів
– Вони всі відбули різний строк в окупаційних тюрмах. Хтось – одну добу, а хтось – рік. На превеликий жаль, є люди, які у листопаді вже як три роки перебувають у російському полоні. Одного жителя жорстоко закатували. Двоє зазнали вогнепальних поранень, близько 270 жителів – побиття з боку окупантів.
Зараз шириться болюча для нас тенденція, люди, які змогли вижити в російському полоні та вийшли на волю, почали вмирати. Одна людина загинула в автокатастрофі – її переїхали окупанти. Дехто помер через проблеми з серцем. І очевидно, що це наслідки катувань, які вони пережили
«Виколювали очі,
відрізали статеві органи». Свідчення бійця, який із перерізаним горлом 5 днів повз до своїхДосі в полоні перебувають четверо жителів громади, каже Захаревич. Двох чоловіків обвинувачують у спробі теракту, начебто вони хотіли підірвати російські колони між селами Юр'ївка та Зеленівка. Їх засудили окупанти на 19 і 21 рік позбавлення волі. Доля деяких людей невідома, додав він.
За даними Захаревича, більшість жителів Софіївської громади утримують у Бердянську в колишньому відділку поліції.
– Деяких людей також утримували в колишній колонії №77 міста Бердянськ, зокрема і мене. Інших забирали до відділення поліції міста Приморськ. Були люди, які перебували у комендатурі селища Чернігівка. Когось забирали до Мелітополя. Там найжорстокіша в'язниця після 77-ї у Бердянську.
Траплялося, що затримували наших жителів і утримували їх у підвалах приватних будинків ближче до лінії зіткнення в Пологівському районі. У нас є інформація, що деяких цивільних полонених, які зараз не на свободі, утримують на території Росії, і у так званій
