Українські підрозділи знайшли цікаве рішення для прикриття тилових об’єктів і шляхів підвозу там, де оптоволоконні БпЛА найчастіше влаштовують засідки. Це прості інженерні бар’єри з колючого дроту, що перерізають оптичний трос безпілотника та зривають зв’язок оператора з дроном.
Про нове рішення повідомляє «Мілітарний» посилаючись на окремих російських блогерів, які вже розповіли про новинку від ЗСУ своїй аудиторії. За попереднім описом, це натягнута на опорах «колючка» з приводом, що періодично обертається навколо своєї осі. Коли оптоволоконний трос потрапляє на дріт, його намотує й обриває, позбавляючи БпЛА керування.
На відміну від «звичайних» FPV, оптоволоконні дрони не тягнуть кабель у повітрі — вони стелять його по землі слідом за маршрутом. Саме тому низькі перешкоди уздовж доріг, на підступах до складів, мостів чи місць розвантаження стають ефективною «пасткою» для троса.
Секція загородження завдовжки близько 150 метрів живиться від акумулятора та керується простим контролером. Механізм задає оберт із паузою — приблизно хвилина роботи, хвилина очікування — що дозволяє тримати систему в дії до 12 годин на добу без заміни батарей.
Ручне встановлення не підходить для «нуля», зате добре закриває тил: від підстанцій і складів до ґрунтових доріг, якими йдуть ротації та підвезення. Саме там оптоволоконні БпЛА створюють найбільші проблеми — вони майже не бояться РЕБ, адже працюють по дроту, а значить можуть «сидіти» в засідці й бити колони або точки збору.
Оператори по обидва боки вже дістають цілі на десятки кілометрів у глибину. Відомі приклади ураження техніки на дистанціях до 40+ км; зокрема, навесні українські оператори «Птахів Мадяра» показували знищення техніки в укритті приблизно на 42 км. На таких дальностях будь-який «пасивний» бар’єр, що зриває канал керування, підвищує шанси зберегти логістику.
Обмеження теж очевидні: перешкоди потрібно монтувати руками, підтримувати живлення та маскування, а також продумувати проходи для своїх. Утім, при серійному підході рішення можна масштабувати секціями, ставити на найризикованіших відрізках і поєднувати з радіолокаційними датчиками, камерами чи інфрапрожекторами для раннього виявлення.
Оптоволоконні БпЛА стали відповіддю на насичення фронту РЕБ: дротовий канал дає стабільне керування і майже не «глушиться». Тому захист доводиться будувати не лише електронний, а й інженерний — із простих, дешевих, але правильно розставлених «ножиць» для троса. Нові українські загородження якраз із цієї серії: мінімум складних деталей, мобільний монтаж, робота годинами та плюс до виживання техніки та людей у тилу.
