Майже половина нафтопереробних заводів російської федерації зазнала ураження внаслідок ударів українських безпілотників та ракет. Україна послідовно завдає значної шкоди енергетичній інфраструктурі рф, а темпи таких атак продовжують зростати. Внаслідок цього в росії фіксується дефіцит бензину на автозаправних станціях та скорочення експорту окремих видів палива.
Зменшення експорту та зростання цін на паливоЗа словами Бенедикта Джорджа, керівника відділу ціноутворення на європейські нафтопродукти в Argus Media, за рік експорт дизельного пального з рф скоротився на 30% та сягнув найнижчого рівня з 2020 року. Це спричинило різке підвищення оптових цін, адже рф залишається другим найбільшим експортером дизпального у світі. За відкритими джерелами, у 2023 році експорт нафтопродуктів із росії становив 52,1 млрд доларів.
Унаслідок масованих атак постраждали нафтоперекачувальні станції та сховища, зокрема найбільший порт Приморськ на Балтійському морі. Водночас Сергій Вакуленко з Євразійського центру Карнегі наголошує, що подібні об’єкти складно вивести з ладу назавжди,
і наразі немає ознак зменшення експорту сирої нафти з рф.
“Українці на підйомі. У росіян є проблема. Вони не можуть це зупинити, а в українців немає причин зменшувати оберти”, – зазначає британський стратег сер Лоуренс Фрідман.Новітні українські розробки та географія атакОднією з основних причин вразливості російської інфраструктури є велика кількість цілей, розміри території та ослаблення системи ППО після понад трьох років війни. Україна активно застосовує одноразові ударні дрони, що хоч і мають відносно невелику бойову частину (60–120 кг) та середню швидкість, здатні долати значні відстані й уражати важливі об’єкти з високою точністю.
Близько 60% глибоких ударів по території рф здійснюються безпілотниками Fire Point FP-1, які можуть уражати цілі на відстані до 1500 км, оснащені стійким до засобів радіоелектронної боротьби ПЗ та коштують близько 55 000 доларів за одиницю. За словами експертки Олени Крижанівської, виробництво FP-1 перевищує 100 одиниць на день. Окрім FP-1, Україна застосовує важчі дрони “Лютий” із дальністю польоту до 2000 км і системою машинного зору.
З’явилась інформація про використання крилатих ракет FP-5 “Фламінго” – ці ракети значно швидші за дрони, мають дальність понад 3000 км та бойову частину вагою 1150 кг. Для виробництва FP-5 використовуються модернізовані радянські турбовентиляторні двигуни, а корпус із вуглецевого волокна виготовляється за шість годин. Щодня виробляється 2–3 FP-5, але наприкінці жовтня очікується збільшення виробництва до семи одиниць на добу. Вартість однієї ракети – близько 500 000 доларів.
Скоординовані атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та іншу паливну інфраструктуру рф почалися в серпні. З того часу кількість атак зросла з 2–3 до 4–5 на тиждень. Лише за останній тиждень Україна вразила експортний термінал у Новоросійську на Чорному морі, нафтопереробний комплекс у Башкортостані (за понад 1300 км від України) та насосну станцію в Чувашії (1000 км від України). 1 жовтня поточного року зазнав ураження і Ярославський НПЗ, хоча росія заявляє, що причиною стала “технічна” несправність.
У ніч на 5 жовтня дрони атакували Нижегородський НПЗ “Лукойл” у місті Кстово – четвертий за розмірами завод рф. Атаки українських дронів спричинили дефіцит бензину в окремих регіонах росії. У відповідь на поглиблення кризи 25 вересня віце-прем’єр Олександр Новак оголосив про часткову заборону експорту дизельного пального та продовження заборони на експорт бензину до кінця року.
