Журналісти онлайн-мережі «Настоящее время» створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували на позиціях 148-ї бригади ЗСУ у Дніпропетровській області. І побачили, як українські артилеристи воюють на американській М777, яку ще називають гаубицею «Три сокири».
У руках штурмана тихо потріскує детектор, водій прислухається до звуків зовні через прочинене вікно. Напівавтоматична рушниця – завжди під рукою. Через активність російських дронів запобіжні заходи посилили навіть там, де до лінії фронту, здавалося б, далеко.
[Раніше] можна було без РЕБ, без тієї самої «чуйки» їхати. А зараз уже долітають дуже далеко
Олександр
«[Раніше] можна було без РЕБ, без тієї самої «чуйки» їхати – ми знали, що дрони сюди не долітають. А зараз уже не раз бувало – долітають дуже далеко», – каже військовослужбовець 148-ї бригади ЗСУ Олександр
Місцями пожовкле осіннє листя ще не опало, а це означає – є, де сховати транспорт. Крім усього іншого, на позицію військові привезли спецзамовлення для Євгена – новенький бушлат на зиму. «Все, зима нам тепер не страшна», – приміряє він обновку.
Для Євгена, колишнього водія фури, а зараз військовослужбовця 148-ї артилерійської бригади десантно-штурмових військ України, це буде вже друга зима на фронті.
Video/ITV //www.currenttime.tv
«Дали повістку – пішов до військкомату, пройшов військово-лікарську комісію, – просто розповідає про себе Євген. – Поїхав до Житомира, відучився в Житомирі, пощастило – потрапив до частини. У 148-му бригаду артилеристом. Та й служимо на гарматі, воюємо з хлопцями потроху».
У цьому бліндажі Євген живе третій тиждень. Каже: їжі вистачає, колектив дружний, на умови ніхто не скаржиться. Правда, у відпустку хочеться. Євген нещодавно одружився.
«Відгуляли весілля. Побув три-чотири дні вдома після весілля з дружиною – і знову сюди. Ось і все сімейне життя до і після. Ще не відчув, як вона має змінитися. Скоро наступна відпустка. Поїдемо, подивимося, як воно – бути одруженим».
Разом з Євгеном служить Дмитро колишній аніматор з Дніпра. Розважав дітей, перевтілюючись у казкових персонажів.
«Від триметрових ведмедів до піратів, принців або ще якихось мультяшних героїв. Образів там було безліч.
Який потрібен – такий одягали, і йшли грати з дітьми, бавитися, святкувати День народження», – розповідає Дмитро.
Тепер замість плюшевих костюмів – каска і бронежилет. Дмитро відповідає за снаряди до американської гаубиці М777, або, як називають її військові, «Три сокири». Саме цей розрахунок тримає оборону на межі Дніпропетровської та Донецької областей.
Арта, багнюка та війна: західна зброя на передовій (фоторепортаж)
Українські військові готують снаряди для гаубиці M777 поблизу лінії фронту, Донецька область, листопад 2022 року
Навідників у розрахунку одразу двоє, один із яких відкриває та закриває затвор. Кожен відповідає за свою вісь наведення.Заряджаючий вкладає заряд у лоток, а двоє інших членів розрахунку гармати досилають його у ствол. Потім підносяться заряди, які замковий досилає рукою та зачиняє затвор, а другий навідник за командою командира здійснює постріл
Лунає команда «Постріл»
«Давай ще один по координатах», – чути хриплий та втомлений голос із рації. Військовий біжить по ще один снаряд
Усі працюють як злагоджений механізм. Розуміють, що від їхньої праці залежить життя побратимів
Постріл – і снаряд летить у бік живої сили російської армії, яка намагається штурмувати позиції українських піхотинців
Бойова робота завершена. Бійці маскують гаубицю. Переміщуємось на іншу позицію 
Мокрий сніг та рясний дощ зробили одне суцільне багно під ногами, та це не заважає артилеристам працювати 
Свою роботу військові називають найкращою роботою в світі
Постріл!» – ще один снаряд полетів до російських позицій
Сергій, військовий ЗСУ: «Ця гармата набагато потужніша за радянські, це однозначно. Точніша – це ми знаємо по її роботі. Зараз ми її (гармату – ред. добре знаємо, нам виходить працювати доволі непогано. Цілей дуже багато і кожна «смачна» по-своєму. Зокрема, особовий склад противника. Було там 300 піхотинців, ми накрили їх «чергою», по-моєму 9 снарядів було. Це нам додало радості і бойового духу надовго. Ми працюємо чітко і по цілі, лишнього не стріляємо. Якщо ми виходимо на роботу з «семіркою», то вона працює недовго, але ефективно
Гармати працюють разом з аеророзвідкою, яка коригує їхню роботу 
За Жору» – таке послання на снаряді полетить на ворожі російські позиції
Тривають важкі бої, та українські військові вірять у перемогу й не втрачають оптимізму
Українські військові наносять вогневе ураження по скупченню російських сил, Донецька область, листопад 2022 року
Бойова робота завершена. Бійці маскують гаубицю, в цей час аеророзвідка продовжує виявляти цілі 
Команда «До бою!» і сусідня позиція готується до бойової роботи. Десь поруч холонуть кава і чай, догорають недопалки, які бійці не встигли докурити між запусками снарядів. Військові вдягають вологе взуття і біжать до гармати: є нова ціль
«Найкраща робота у світі", – так відгукуються про свою роботу військові
Завжди, коли нам дають ціль, у нас є снаряди
Дмитро
«Я їх підношу. Заряджаємо. Я їх складаю, перебираю, все готую, щоб завжди були готові, якщо стрільба почнеться. Я тут відповідальний за снаряди, – пояснює свою роль у бойовому розрахунку Дмитро. – Ніколи не скаржилися на те, що немає снарядів. Завжди, коли нам дають ціль, у нас є снаряди».
Бійці ЗСУ розповідають, що російські військові намагаються використовувати погодні умови, щоб просунутися вперед: «Коли туман або дощ, найчастіше вони намагаються пересуватися пішки. За таких погодних умов дрони не можуть літати, стрімів немає, і тому важче їх виявити і знешкодити», – каже військовослужбовець 148-ї бригади Іван
За даними OSINT-аналітиків, російське командування перекинуло для наступу на Дніпропетровську область чотири мотострілецькі дивізії з-під Покровська.
Армія РФ бере Сіверськ в «сірі клешні»: що це за тактика та які загрози?
Армія РФ просувається на Дніпропетровщині. Цивільні кажуть про прицільне полювання на них
