Путін затвердив нову Концепцію державної міграційної політики РФ на 2026–2030 роки. Серед безлічі формулювань і бюрократичних фраз увагу привертає один пункт — про «створення умов для повернення жителів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які залишили свої домівки в період проведення спеціальної військової операції».
На перший погляд — нібито гуманна ініціатива. Але якщо вдуматися, стає очевидно: Москва прагне повернути на окуповані території лише тих, хто погодиться жити за її правилами.
«Повернення додому» по-російськиУ концепції зазначається, що Росія нібито має намір допомогти «співвітчизникам» і «жителям нових регіонів» повернутися у свої міста й селища, адаптуватися та інтегруватися в російське суспільство.
Проте жодних конкретних механізмів документ не містить: ані компенсацій, ані забезпечення житлом, а найголовніше — жодних гарантій безпеки.
Фактично це виглядає як спроба заповнити кадровий дефіцит і легалізувати демографічні втрати за рахунок українських громадян.
Кадровий голод: лікарі, учителі, інженериНа окупованих територіях,
зокрема в Мелітополі,ситуація з кадрами давно стала критичною.
Після 2022 року місто залишили тисячі фахівців — лікарі, учителі, інженери, комунальники, журналісти, працівники адміністрацій.
Хтось виїхав на підконтрольну Україні територію, інші — до Європи.
Сьогодні місцеві джерела повідомляють, що в мелітопольських школах уроки ведуть люди без педагогічної освіти, а в лікарнях бракує медиків навіть для надання екстреної допомоги.
Окупаційна влада намагається завозити спеціалістів із російської глибинки, але охочих небагато— умови небезпечні, зарплати низькі, а статус території залишається невизначеним.
Таким чином, нова міграційна концепція може фактично стати спробою повернути кваліфікованих спеціалістів, але, ймовірно, лише лояльних до режиму.
Фільтрація та «нев’їзні»: хто насправді зможе повернутисяНавіть якщо мешканець Мелітополя справді захоче повернутися, шлях його навряд чи буде простим.
Система фільтрації,створена два роки тому в аеропорту Шереметьєво, нікуди не зникла.
Перевірка телефонів, допити, аналіз переписки у соцмережах — усе це зберігається і в 2025 році.
Крім того,
тисячі українців уже отримали заборону на в’їзд до Росії на 20 або 50 років — як «ненадійні».
Нова концепція не дає відповіді, чи буде цей список переглянуто.
Цифровий контроль і «гуманна» асиміляціяНова міграційна концепція також передбачає посилений цифровий нагляд:
збір біометричних даних, створення єдиної бази «цифрових профілів мігрантів» та відстеження пересування громадян.
Для жителів окупованих територій це означає підсилення контролю та новий рівень залежності від окупаційної адміністрації.
Формально йдеться про «доступ до соціальних послуг», але фактично — про тотальну реєстрацію населення і поділ людей на «лояльних» і «ненадійних».
Пропагандистський аспектДля Кремля концепція виконує й інформаційну функцію.
Росія може представити її як «доказ турботи про громадян нових регіонів» і «продовження гуманної місії».
Паралельно російські ЗМІ вже почали готувати сюжети про «повернення родин у нові регіони» та «нове життя на рідній землі».
Насправді ж ідеться не про повернення додому, а про повернення в систему, де дім — під контролем, робота — за розподілом, а громадянство — інструмент підкорення.
Нова міграційна політика Росії — це не репатріація, а інструмент управління окупованими територіями. Мелітопольців та інших мешканців півдня України хочуть повернути не задля відновлення їхнього життя, а задля відновлення контролю.
Москва намагається розв’язати демографічні, економічні та іміджеві проблеми коштом тих, кого сама ж змусила залишити свої домівки.
