Як повідомляють у спецпроєкті «Критична інфраструктура під прицілом: як Україна вибудовує кіберстійкість і чого світ може в нас повчитись» від Hromadske, Україна сьогодні стала одним із головних полігонів кіберстійкості у світі. З цим не можемо не погодитись і наведемо деякі цікаві та актуальні дані зі спецпроєкту, щоб підсвітити проблематику.Отже, повномасштабна війна перетворила наш цифровий простір на поле постійного протистояння — і водночас на лабораторію, де створюються нові стандарти захисту критичної інфраструктури.За даними Держспецзв’язку та CERT-UA, лише за чотири роки — з 2021 по 2025 — кількість кіберінцидентів зросла більш ніж утричі:2021 — 1 348 атак, 2022 — 2 185 (+62%), 2023 — 2 541 (+16%), 2024 — 4 293 (+69%), 2025 — вже 4 867 інцидентів (+13%).Найбільш атаковані — держоргани, місцева влада, енергетика й медицина. 80% усіх атак у 2025 році спрямовано саме туди.Типові загрози — шкідливе ПЗ (2 636 випадків) і збір інформації (1 498 інцидентів) — ознака того, що ворог прагне тривалого контролю, а не миттєвих збоїв.Країна зробила стратегічний поворот — від «тотального захисту» до швидкого відновлення після атак.
Запущено Національний центр резервування даних для операторів критичної інфраструктури.Скорочено середній час відновлення сервісів утричі. Завдяки координації держави й бізнесу вдається локалізовувати атаки без збоїв у держпослугах.У фізичному просторі стійкість забезпечують три підсистеми: інженерне укріплення об’єктів, РЕБ і вогневе ураження. Саме ця синергія пояснює, чому у 2024–2025 роках масштабних блекаутів уже не було, на відміну від зими 2022-го.Україна не лише отримує допомогу від США, Британії, Німеччини та ЄС, а й ділиться власними практиками.Українські фахівці консультують Данію щодо протидії БпЛА, а в межах спільного проєкту з Естонією (Cyber Readiness for Critical Infrastructure)проведено 13 курсів для 386 фахівців, створено збірник найкращих практик кіберзахисту, організовано візити до Таллінна для навчання управлінню ситуаційними центрами.Естонія ж, після атак 2007 року, побудувала модель державно-приватного партнерства, де до кібероборони залучені волонтери з приватного сектору, а Фінляндія зробила ставку на комплексну безпеку, де кожен громадянин — частина національного захисту.
