У Мелітополі продовжують будувати не місто, а абсурдні декорації. На школах, стінах і площах один за одним з’являються чужі кумири, а тепер до них додали і Судоплатова. Дітей чекають уроки під портретом чекіста, і це відзначили «циганочкою».
За роки окупації Мелітополь уже перетворили на каталог чужих пам’ятників. Місцеві ЗМІ показували, як у місті відкривали пам’ятник Сталіну під камери і лозунги про «велику історію», а трохи раніше на фасаді з’явився мурал Дар’ї Дугіної,яка ні до війни, ні до міста взагалі жодного стосунку не має. Тепер черга дійшла до школи №23, яку пропагандисти чомусь назвали дев’ятнадцятою. Мало того, що не посоромились назвати на честь Павла Судоплатова, тепер ще одна зі стін школи отримала портрет «видатного земляка».
І не просто отримала: якщо вірити пропагандистам, буквально здійснилася мрія:
– З’явився на шкільній стіні портрет – видатний земляк Павло Судоплатов – мрія учнів і керівництва закладу. Осуществити її вдалося завдяки особистій участі губернатора Євгена Балицького, – пишуть пропагандисти, ретельно вихваляючи Є.Балицького,
якому жодні портрети навіть у грандіозних розмірах точно не допоможуть.
А чому школярі Мелітополя раптом мріяли про ліквідатора НКВС, звісно, ніхто не пояснює.
Склад дійових осіб у цього спектаклю цілком передбачуваний.
Стрічку доручили перерізати двом фігурам окупаційної системи: директору фонду імені Павла Судоплатова Роману Старикову та «міністру освіти і науки Запорізької області» Олександру Калягіну. Перший відповідає за упаковку культу, другий за те, щоб дітям пояснили, що це і є правильна історія.
Сам мурал намалювали кримські художники, як повідомляють пропагандисти, «з розмахом, на всю стіну». Окремою гордістю стало технічне рішення:
– Автори покрили портрет спеціальним лаком, щоб зберегти чіткість на багато років, – подають дивні подробиці дизайнерського рішення у рαшиcτських пабліках. Тут і додати нічого – увічнили, як змогли. Добре, що не скотчем.
До «довгоочікуваної події», як її називають окупаційні джерела, вихованці школи підготували концерт. На тлі портрета організатора ліквідацій українських націоналістів діти танцювали циганський танець.
Судоплатов на стіні, циганочка внизу, стрічка, фонд, міністр – усе разом виглядає не як пам’ять, а як погано поставлений номер, де жанри, сенси, епохи, коні й люди змішалися до повного абсурду.
А сам Судоплатов у Мелітополі з самого початку окупації ставиться в культ.
Місцеві ЗМІ вже розповідали, як у Мелітополі спочаткузаняття у «чертежному клубі» присвячували Судоплатову. Потім відкривали пам’ятник цьому ж персонажу під пісні й танці, демонструючи, як легко репресивна біографія перетворюється у парадний образ.Мурал на шкільній стіні став логічним продовженням лінії: якщо вже нав’язувати «героя», то доти, доки від нього не можна буде відвести погляд.
От тільки з чим не вдалося – так це із судоплатовцями К.Балицького, але тут, власне, і з ним самим не вдалося.
А на тлі ще одного портрета особливо помітно, чого Мелітополь не отримує. Місто, яке до 2022 року будувало свою ідентичність, сьогодні перетворюють на музей чужих і максимально дивних біографій – зате під шаром свіжого лаку.
