Протягом місяців за оборону Покровської агломерації відповідає 7-й корпус швидкого реагування ДШВ. Під його управлінням зібрані різноманітні підрозділи сухопутних і штурмових військ, Нацгвардія, спецпризначенці і морпіхи. Ядро угруповання становлять одразу кілька десантних бригад.
Одну з них – 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду – нещодавно перекинули в район міста, щоб підсилити той гарнізон, який вже тривалий час тримає оборону довкола Покровська і Мирнограда.
Цей підрозділ вже неодноразово діяв як своєрідна «пожежна команда» – з'являвся там, де складно, щоб допомогти стабілізувати ситуацію.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії поспілкувався з заступником командира одного з батальйонів 82-ї ОДШБр з позивним «Юрист» і розпитав його про, ймовірно, одну з найзапекліших битв російсько-української війни у 2025 році.
Покровсько-Мирноградська агломерація станом на 10 грудня на мапі DeepState– Бригада прибула в район Покровська не так давно. Яке у вас завдання?
–Прийшли сюди на підсилення, прийшли відбивати, звільняти. Ми ж Десантно-штурмові війська – в обороні сидимо дуже зрідка Ми зазвичай проводимо штурмові дії на вказаному нам напрямку.
– Якою була ситуація на момент перекидання?
– Нас дуже оперативно перекинули на цей напрямок.
Ситуація була досить незрозуміла – не було відомо, де конкретно перебуває противник, яка кількість противника, його якісні характеристики.
Зараз ми тут вже більше тижня, відповідно, вже картину і уявлення про противника маємо.
Спочатку не було відомо взагалі нічого, тобто все на власному досвіді – що групи доповідали, що бачили зі стрімів, зі своїх дронів, з цього і малювали собі картинку.
– Яка динаміка ситуації з часу перекидання – вона стає менш напруженою, чи навпаки?
Більшість з них, процентів 90 – це люди з місць позбавлення волі
– Менш напруженою вона не стає. Тому що противник використовує кількісну перевагу в особовому складі, також він використовує погодні умови. Зараз постійно стоїть туман – противник в цей туман натягує свої сили.
Крім того, користуючись тим, що противник переважає у кількості особового складу, він може собі дозволяти проводити тактичні дії без підтримки стрімів, без підтримки артилерії, без вогневої підтримки.
«Як нам розказують полонені – їм там погрожують і розстрілами,
і тюрмою»Ми собі такі «вольності» дозволити зараз не можемо, оскільки кожна людина на важлива, за життя кожної людини ми відповідаємо. Тому коли будь-які тактичні дії проводимо – піхоту намагаємося прикрити як з повітря, так і засобами артилерії.
Противник, повторюсь, нехтує засобами підтримки, нехтує засобами аеророзвідки. У нього дуже широкий фронт, можливо, не вистачає десь дронів. Але там, де знаходить наші війська – там і акумулює зусилля, засоби ураження, вогневу підтримку Тому достатньо складні бої зараз відбуваються.
Відступ і оточення? Що говорять про оборону Покровська і Мирнограда українські військові
– Коли піхота противника йде без прикриття – ви бачите в цьому осмислену тактику чи бездумну діяльність?
–Я не можу сказати, що саме за цим стоїть, тобто який задум противника. Можливо, це через те, що у противника велика кількість особового складу, і він може його так застосовувати – відправляючи своїх людей без будь-якої підтримки, просто женучи їх вперед.
Як нам розказують полонені – їм там погрожують і розстрілами, і тюрмою.
E більшості випадків особовий склад, який зараз застосовує противник – це люди, які відбували покарання або були засуджені, або мали якийсь вирок до відбування покарання.
Побудувати сталу лінію оборони в населеному пункті при обмеженій кількості особового складу дуже складно
Це підтверджують полонені, яких ми беремо в полон. Більшість з них, процентів 90 – це люди з місць позбавлення волі.
Оскільки такого особового складу у противника зараз дуже багато, то він і не переживає за них, вважає цих людей, мабуть, вигнанцями суспільства і, відповідно, жене їх вперед на наші автомати.
Наші передові штурмові групи зараз, скажімо так, віч-на-віч зі штурмовими групами противника.
Нам відомо, що їхні оператори БПЛА, вогнева підтримка розташовуються в самому населеному пункті, використовують висотні будівлі, виставляють там обладнання і так далі.
Тобто в цьому плані зараз противник має перевагу, оскільки висотні будівлі під його контролем. Відповідно, висота і радіогоризонт дозволяє їм проводити нормальну розвідку, виявляти якісь наші переміщення, підхід наших резервів тощо.
Місяць міських боїв за Покровськ: що змінилося і чого чекати далі
З нашої сторони складна ситуація в тому, що ми, порівняно з противником, перебуваємо зараз в низинах. І це ускладнює нам проведення розвідки,
завдання нормального вогневого ураження. Але ми теж не падаємо лицем в болото і застосовуємо висоти, використовуємо рельєф та погодні умовиз метою підтягнення якихось резервів, накопичення особового складу, проведення штурмових дій.
– Наскільки відмінним є середовище, в якому доводиться вести бої? Бо раніше для бригади це були бої у лісосмугах, зараз це вже урбанізована місцевість.
–Трохи характер [бойових] дій змінився. Але як змінюється характер наших дій, так само змінюється і наша бойова підготовка. Вона достатньо мобільна. У нас на полігоні розгорнуті навчальні місця, які дозволяють проводити навчання за всіма напрямками – чи то траншеї, чи то урбанізована місцевість, чи то лісосмуги. Особовий склад, який у нас готується до задачі, проходить цю комплексну підготовку.
У нас немає такого, що ми особовий склад вчимо тільки бою в лісосмузі, потім закидаємо його в населений пункт . Коли ми вже остаточно знаємо свою задачу – у нас ще є час для того, щоб довернути підготовку у відповідному напрямку.
Крім того, відпрацьовуємо все це на макеті місцевості. На полігоні або на якійсь ділянці будуємо макет місцевості з будинками, з машинами, які там стоять. Тобто видимі орієнтири.
І коли особовому складу доводимо задачу, то ставимо її на макеті місцевості, щоб особовий склад зміг вже зорієнтуватись не тільки по «
