Захищаючи Україну від російських окупантів загинув український фотограф, письменник, популяризатор літератору Юрко Костишин, відомий на псевдо Кіт Характерник. Друзі і колеги вшановують його пам’ять у соцмережах.
Про загибель Юрка Костишина повідомив проєкт Недописані, з яким Костишин співпрацював.
Відомо, що Юрко Костишин був ветераном АТО, а під час повномасштабної війни воював у складі 44 ОАБр. Зараз у видавництві 33 готується до друку його дебютна арт-книга Абидобраніч. Книга світлин та емоцій до якої увійшли тексти та фотографій, створені на лінії фронту.
«Юрко був другом Недописаних, підтримував наші публікації та разом з нами читав тексти авторів, що відійшли у засвіти. Нехай тобі буде спокійно, друже», — йдеться у повідомленні недописаних.
Юрко Костишин взяв собі позивний Кіт Характерник. Як він пояснював сам, в дитинстві його друзі звали Котом, а Характерник з’явилося завдяки одній з фотографій, яку він зробив біля багаття в окопі в зоні АТО.
Юрію Костишину було 48 років. Він був родом з Тернополя. Він доборольцем пішов захищати Україну у складі ЗСУ ще в 2015 році.
Костишин служив у складі 93-ї ОМБр Холодний яр. Під час повномасштабної війни обороняв Київ, воював у Донецькій та Запорізькій областях.
Поміж боями Юрій Костишин фотографував на телефон природу та своїх побратимів.
Як розповіли у PEN України ці фронтові світлини з 2023 року почали представлятися на виставках в Україні та закордоном. Зокрема персональні виставки пройшли у Львові, Тернополі, Києві та столиці Литви Вільнюсі. Фотографії також використані в артбуці Інни Гончар #4.5.0. збірці віршів Валерія Пузіка Три медалі в шухляді в поетичій збірці Критик до народу або вірші мого дитинства загиблого воїна Назара Мялікгулиєва. У 2022 текст Юрія публікувався у благодійному книжковому проєкті Мартина Якуба Йбн блд рсн а у 2023 — у Антології військових письменників Голоси Є учасником аудіозбірки Незламні у якій захисники читають українську поезію: Юрій декламує вірш Юрія Руфа Чорним по білому
«Наш Юрчик — батько, чоловік, побратим і Кіт тепер у Вальгаллі. Неймовірно щира людина, Він любив свою країну, своє місто й своїх близьких…», — написала дружина Юрка Костишина Людмила.
У загиблого героя також залишилася донька Дар’я.
Друзі і колеги Юрія Костишина згадують його у соцмережах, публікують вірші в його пам’ять та діляться його фотографіями.
«От прямо боляче… Не можу я в це повітрити. Десь колись зустрінемось», — написала парамедикиня Юлія Паєвська
https://www.facebook.com/julia.paevska/posts/pfbid02HCzsmLCp13CFMRK7H9yreTAf4SXZoTt7H4MwNMfwHiRcHxbvga52bQa42WxsUvffl
«Була впевнена, що ця людина в одному зі своїх минулих життів була котом або кішкою. Все ж багато котячого в ньому зібралося. Його Аби ДобраНіч звучало і як побажання, і як старовинне заклинання, родом із якихось степів чи лісостепів. Його фотографії нагадували про головне: дивися уважно і помічай дрібниці - вони і є справжнім багатством. Вони ж приносили тепло і спонукали генерувати тепло у відповідь. Ми мало спілкувалися, але незмінно ставили одне одному лайки. І в моєму месенджері збереглася стопка фотографій. Дякую, Юрко Костишин. І удачі на нових дорогах, в інших світах», — поділилась Беата Куркуль.
https://www.facebook.com/beata.kurkul/posts/pfbid0uSRMAHiM81epBLCDrkMwmHmEmBqao3opJz199tmGDYT9eL2g5tATdTTETKz7PviYl
«Він мав талант бачити красу у звичайному. І щедро ділився цим талантом, підписуючи дивовижні знімки: „Просто…“ А ще мав талант доброти. Її випромінювала його усмішка, і я, лише двічі перетнувшись з Юрком під час Форуму військових письменників, відчула це та захопилася його щирістю. Відтоді слідкувала за його творчістю і молилася, щоб Господь зберігав для нас цю світлу людину… Україна втратила ще одного талановитого сина. Загинув фотохудожник Юрій Костишин, Кіт Характерник. Болить, як же болить ця чергова втрата! Та після шоку враз уявила той біль, що нині відчувають його рідні: улюблена донечка, кохана — і стало на душі ще тужливіше. А так вже сталося, що я власну тугу виливаю піснями. То ти, Коте, й після загибелі рятуєш, даруючи нехай і гірке, але натхнення. Честь тобі, Юрко Костишин! Легких хмаринок, Котику! Щирі співчуття рідним!», — написала письменниця Ольга Донеччанка
https://www.facebook.com/ol.ga.doneccanka/posts/pfbid0qM7AKtg5msofP3gkqBK5xd48ujrT7ZTF3APHF3tqGyyNxgTmN9p562oDNzmUs1pHl
«Кіт воював з 2015 року. Доброволець. Господи, як же ж ми заборгували всім тим хлопцям та дівчатам,
які підготували країну до лютого 2022. Поміж боями Кіт фотографував природу та побратимів через призму свого надчуттєвого бачення цього жорстокого світу. Там, де навколо дихала смерть, серед руїн він знаходив бедрика, росу на травинці, красивий туман. Якось в одному інтервʼю Кіт сказав: «Мені оцей світ не нудний взагалі. Він дуже цікавий. Але чомусь завжди хочеться знайти якісь дверцята в щось інше».
Фотографії - це і були його дверцятами в щось інше. На питання журналістів, яке майбутнє бачить для себе Кіт Характерник, він відповів: «Я — читач творів про мандри, всіляких шукачів пригод. Це було так епохально. Тому нехай це буде туманно, можливо нездійсненно, але хотів би бути фотожурналістом National Geographic», — розповіла про загиблого героя Світлана Нагорна-Гордійчук
https://www.facebook.com/Svitlana.Nahorna.24/posts/pfbid06qguWfXsq15gEgvCWCkjqYZ1adGWsLTBHcCZmLTKbUk71mq5mAsoKTH4U4Fo3SDtl
