В окупованому Мелітополі шкільна буденність перетворилася на побутовий експеримент на витривалість. Учні сільської школи залишилися без туалету «виховних цілях».
Діти школи в Пришибі поскаржилися батькам на те, що в школі закрили внутрішній туалет, і тепер дітям посеред зими пропонують виходити надвір, незалежно від погоди. Ситуація швидко вийшла за рамки приватної скарги й стала публічною, коли з’ясувалося, що адміністрація школи воліла не пояснювати те, що відбувається, а просто обмежила доступ до коментарів, попередньо написавши, що хтось зламав батарею в туалеті, і доки серед дітей не знайдеться винний, туалет буде закритий. Незадоволених батьків заблокували в загальному чаті.
Читайте також: «Миколай для своїх»: у Запоріжжі переселенцям із Мелітопольського району влаштували свято з подарунками Ось як описують те, що відбувається, самі батьки:
– Добрий день. У Пришибській школі коїться жах, діти на холоді ходять на вулицю. Директор Романенко Світлана В’ячеславівна взагалі заблокувала в групі в зверненні, підскажіть, будь ласка, що взагалі робити? – пишуть батьки.
скріншот тг-каналу окупантів
Для Мелітополя подібна історія не виглядає винятком. Як уже розповідалося, в окупованих навчальних закладах дітям регулярно забороняють виходити до туалету навіть за його наявності – під приводами дисципліни, «порядку» або відсутності персоналу.
В іншому випадку студентів захопленого коледжу фактично позбавили базових умов, перетворивши навчальний заклад на простір обмежень, де навітьпохід до туалету став предметом дозволу.
На цьому тлі вуличний туалет виглядає не як тимчасовий захід, а як логічне продовження курсу. Тим більше, що паралельно окупаційна адміністрація бадьоро звітує про «турботу про дітей», публікуючи звіти про шкільне харчування,яке на практиці дедалі частіше викликає питання навіть у лояльних батьків.
Іронія ситуації в тому, що подібна «організація побуту» зовсім не унікальна для РФ, тому так упевнено перекочовує в окупований Мелітополь. За даними Мінпросвіти РФ і перевірок Роспотребнагляду, у 2019–2021 роках понад 3 тисячі російських шкіл продовжували користуватися вуличними туалетами. В окремих регіонах частка таких шкіл сягала 10–15%. Програми модернізації запускалися, переносилися, переписувалися, але звичка «терпіти» виявилася стійкішою за федеральні цільові програми.
Від автора Українська інфраструктура з її базовим розумінням гігієни й безпеки в окупації зайва. Набагато органічніше виглядає у Росії перевірена схема: закрити туалет як захід покарання, вивести дітей на вулицю і зробити вигляд, що так і має бути. А якщо з’являються запитання, їх можна заблокувати разом із коментарями.
У підсумку все виглядає гранично чесно. «Скрепи» справді керують, просто тепер вони вимірюються тим, як далеко дитині треба йти на холоді, щоб зробити те, що в нормальній школі взагалі не є предметом обговорення.
