Росіяни продовжують спроби захопити Україну та продовжують вбивати тих, хто стоїть їм на заваді — наших захисників. В громади Вінниччини прийшли жахливі звістки про загибель Анатолія Роздорожнюка, Андрія Зайця, Михайла Ференца, Олександра Патичишина та Костянтина Штифурака, повідомляє I-VIN.INFO.
Громада Соколівського старостинського округу Хмільницької громади з глибоким сумом сповіщає про втрату ветерана російсько-української війни — Анатолія Сергійовича Роздорожнюка.
Чин прощання з воїном відбудеться у неділю, 21 грудня, в селі Березна.
Анатолій Роздорожнюк, 1968 року народження, був учасником АТО, демобілізованим військовослужбовцем Збройних сил України. Він помер 19 грудня.
Зі скорботою в серці Хмільницька міська рада сповіщає про те, що 31 липня 2024 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України, біля н.п. Водяне Донецької області загинув ЗАЄЦЬ Андрій Васильович, 09.11.1991 р.н., старший сержант, с.Широка Гребля Широкогребельський старостинський округ (вважався зниклим безвісти).
Сумна звістка знову сколихнула всіх жителів Тиврівської територіальної громади. 10.09.2024 р. поблизу н.п. Галицинівка Покровського району Донецької області загинув наш земляк, житель с. Жахнівка, колишній водій 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, солдат в/ч А2980 ФЕРЕНЦ Михайло Дмитрович, 28.08.1969 р.н.
Михайло Дмитрович загинув під час артилерійського обстрілу противником позиції, вважався безвісти зниклим з 10.09.2024 р.
Знову сумна звістка надійшла до Могилів-Подільської громади. 14 грудня 2025 року під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в Запорізькій області загинув солдат ЗСУ, оператор екіпажу безпілотних літальних апаратів - Патичишин Олександр Костянтинович 1996 року народження.
Вінниця 21 грудня проводжала в останню путь Костянтина Штифурака.
Він не дописав книжку про війну, а фільм так і залишився у його планах, але вважав, що саме на передовій робить направду важливу справу. Вінниця сьогодні прощається з Костянтином Штифураком (позивний «Режисер») – знаним українським митцем, який за покликом серця став на оборону Батьківщини на початку повномасштабного російського вторгнення.
Він воював у складі 54-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Був сержантом, командиром розвідувальної роти БпЛА у підрозділі «Пекельні шершні». За особливі заслуги перед Батьківщиною нагороджений почесними нагрудними знаками «Золотий хрест» і «Залізний хрест», медалями «За військову службу Україні», «За сумлінну службу» та «За зразкову службу». Свій останній бій прийняв 14 грудня. Життя воїна обірвалося у 40 років.
Володимир Штифурак народився 8 березня 1985 року у Вінниці в інтелігентній сім’ї, в якій усіляко підтримували всі його творчі здібності. Навчався у загальноосвітній школі №8 та ліцеї №7, також з відзнакою закінчив історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та відділення режисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Працював на провідних національних телеканалах, де очолював інформаційні служби новин, проводив гострі журналістські розслідування. У 2014 році заснував власну продакшн фірму «Babina», в якій займався режисурою.
«Це були роки, сповнені творчості, коли Костянтин зміг розкритися не лише як режисер, а й як історик, який вперто йде до пізнання невідомих сторінок української державності, неповторного Подільського коду, тісно пов’язаного із нашим родом. У його роботах, зокрема, постають унікальні куточки Мурованих Курилівців, а також Тепличчини, де проживали його дідусь із бабусею, в яких він любив гостювати, – розповідає мати Небесного Воїна Віра Євгеніївна. – Костянтин був людиною від землі, змалку вражав глибиною своїх думок і вчинків, усе доводив до досконалості та вирізнявся гострим відчуттям справедливості. Вже на війні він почав писати книжку, на сторінках якої хотів розповісти про свій бойовий досвід, як із гуманітарія перетворився на борця за свободу України. А ще мріяв відзняти фільм про своїх хлопців, про дружбу, підтримку і неймовірну силу волі та духу…»ю
Костянти Штифурак був люблячим чоловіком та разом із дружиною виховував сина Святослава, якому зараз 15 років.
Читайте також, сертифікати на житло вручили ветеранам у Вінниці.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
