На початку січня вінницькі громади вкотре отримали трагічні звістки: герої, які боронили Україну, навіки залишилися в пам’яті рідних і земляків. Стало відомо про загибель ще 4х захисників: Олександра Костюка, Сергія Бублея, Олександра Олійника та Геннадія Назарова, повідомляє I-VIN.INFO.
«На щиті» додому повернувся Костюк Олександр Анатолійович , 19.01.1986 року народження. Він був жителем селища Глухівці. Захисник загинув 28.04.2025 року біля населеного пункту Діброва, Сіверськодонецького району, Луганської області під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України.
У Калинівську громаду надійшла звістка про трагічну смерть військовослужбовця з Польової Лисіївки Сергія Бублея. Сергій Бублей народився 22 грудня 1976 року в селі Польова Лисіївка. Тут пройшли його роки дитинства та юності. Після закінчення місцевої школи здобув фах водія у Новогребельському ПТУ. Працював трактористом та шофером у СВК «Колос».
У 2014 році Сергій Бублей став на захист України, брав участь у важких боях за рідну землю.
Знову зброю у руки взяв у серпні 2024 року.
У військовослужбовця залишилися мама, сестра та брат, який також захищає Україну від окупантів та був демобілізований після важкого поранення.
Вінницька громада сьогодні 2-го січня проводжала у вічність морпіха Олександра Олійника.
Олександр Олійник добровільно долучився до Збройних Сил України. З 2023 року ніс службу в роті охорони штабу ПС, звідки згодом був прикомандирований до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Мав позивний «Дізель», виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Свій останній бій прийняв 6 листопада 2024 року поблизу села Вознесенка Покровського району. Життя воїна обірвалося у 35 років.
Олександр Олійник народився 14 жовтня 1989 року у Вінниці. Тут закінчив 9-ть класів загальноосвітньої школи №11, навчався у Вінницькому політехнічному технікумі та у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій, де опанував спеціальність інженера-механіка з обслуговування автомобілів і двигунів. Працював на різних підприємствах харчової промисловості міста,
виїздив на роботу й за кордон. А після повернення влаштувався менеджером у ТОВ «Екіджі», яке спеціалізується на торгівлі деталями та приладдям для автомобілів. Близькі кажуть, по-справжньому щасливим Олександр відчував себе лише вдома: з дружиною та сином, батьками та сестрою.
Вінниця 31 грудня попрощалася з оборонцем України Геннадієм Назаровим.
Уродженець Маріуполя Геннадій Назаров з 2024 року виконував військові завдання в складі окремого інженерного батальйону Сухопутних військ оперативного командування «Південь». Був водієм, брав участь в облаштуванні мінно-вибухових загороджень на найгарячіших ділянках фронту. Загинув при виконанні військового завдання 25 грудня – у свій День народження. Непоправне сталося в бою поблизу села Гірке Пологівського району Запорізької області. Воїну навічно залишилося 54 роки.
Геннадій Назаров народився і виріс в Маріуполі. З цим містом пов'язав і своє доросле життя. Після школи здобув професійну освіту в мореходному училищі. Працював майстром-мотористом на суднах торговельного флоту, а згодом – механіком на машинобудівному підприємстві Азовмаш, оператором верстатів з програмним керуванням у ПрАТ «УКпостач» та кондитерській фабриці Рошен-Маріуполь. Мав дружину та сина, з якими на початку повномасштабного російського вторгнення переїхав до Вінниці.
Читайте також: Про можливі провокації кремля попереджають вінничан
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад та www.vmr.gov.ua
