На Мелітопольському напрямку окупант з ВІЛ-інфекцією на передостанній стадії захворювання скаржиться на те, що його змусили підписати контракт, приховали діагноз у медичних довідках, а потім намагалися «обнулити» на бойовому завданні.
Юрій Логінов, який проходить службу за контрактом у 1445-му мотострілецькому полку, розповів, що його примусили піти на війну під загрозою позбавлення батьківських прав на трьох неповнолітніх дітей.
Читайте також: Хто приховує втрати на Мелітопольському напрямку: дружини зниклих окупантів звинувачують командира в «відправці на забій» (відео) Він стверджує, що перед підписанням контракту неодноразово попереджав про своє захворювання і надавав аналізи, які підтверджують ВІЛ-інфекцію. Однак у військкоматі проігнорували слова чоловіка і видали довідки, в яких захворювання не було вказано. За його словами, медичні довідки з результатами аналізів були підроблені протягом кількох хвилин:
"Я всех предупреждал в военкомате, предупреждал в больнице. Но на это никто не обратил внимания. Сказали, справки покажут, анализы дадут результаты,
там все будет видно. Но в итоге через 5-10 минут как-то странным образом уже справки сделаны с результатами анализов. И в справках этих обозначилось, что я здоровый как бык, что мне надо служить. Прихожу в военкомат, там также говорю, что у меня есть заражение, ВИЧ-инфекция. Мне сказали, как: ну нет уже в справках, что у вас есть это заболевание, значит, вы здоровы".
Логінов пішов на службу за контрактом, щоб його не позбавили батьківських прав на трьох неповнолітніх дітей. Однак у командуванні підрозділу, дізнавшись про захворювання бійця, вирішили його «обнулити» за класичною схемою в армії РФ — відправивши окупанта на бойове завдання, з якого він навряд чи повернеться живим:
"Я пошел на службу по контракту, но там узнали, що я больной, от меня решили избавиться, как от балласта. Посадили на мотоцикл, сказали, вооружайся и езжай наших искать. А я знал, что наши находятся на позиции, ночью назад они не поедут — опасно".
Через деякий час військовослужбовця повторно відправили на військово-врачебну комісію, де за результатами комісії йому присвоїли категорію «Д» — не придатний до військової служби.
Однак, незважаючи на це, Логінова відправили назад у підрозділ і продовжують готувати до відправки на передову. Командування повністю ігнорує медичні документи, які підтверджують непридатність чоловіка до служби:
"Я не годен, категория «Д», не годен. Но на это никто не обращает внимания. И меня сейчас вот с парнями, так сказать, тоже подматывают. Я им показываю эти документы, они на это не обращают внимания".
Юрій змушений періодично йти в самовільне залишення частини (СОЧ), щоб приймати терапію, оскільки його стан здоров'я може різко погіршитися. У нього передостання стадія ВІЛ-інфекції, і в будь-який момент може відкритися туберкульоз.
"Я им показываю эти документы, они на это не обращают внимания. У меня предпоследняя стадия ВИЧ-инфекции. У меня может в любой момент открыться туберкулез, я об этом даже не узнаю. У меня трое детей маленьких, несовершеннолетних, еще дошкольного возраста двое".
Ця історія демонструє традиційну практику російських військкоматів і командування, які свідомо приховують медичні діагнози призовників, щоб виконати план з мобілізації. Окупантів із захворюваннями на гепатити, ВІЛ та СНІД використовують як витратний матеріал. Їх відправляють у бій, не звертаючи уваги на медичні висновки, діагнози та категорії придатності.
