Війна

Суд у Ростові дав 15 років мелітопольцю у справі про «наведення HIMARS»

7 січ•RIA-M.TV

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив адміністратора мелітопольського телеграм-каналу «Мелітополь — це Україна» Максима Рупчева до 15 років позбавлення волі.

Як повідомили «Медиазоне» у пресслужбі суду, перші три роки він проведе у в’язниці, решту строку — в колонії суворого режиму. Вирок було ухвалено ще 13 листопада, однак публічно про нього стало відомо лише зараз.

скриншот із сайту суду

Рупчева визнали винним одразу за кількома тяжкими статтями: «теракт зі значною шкодою у складі групи», «шпигунство» та «участь у терористичному співтоваристві». За версією ФСБ, він нібито брав участь у наведенні удару HIMARS по будівлі, де в окупованому Мелітополі розміщувалися структури ФСБ і Росгвардії.

Масові затримання та полювання на адміністраторівМаксима Рупчева затримали 20 серпня 2023 року — в день, коли в Мелітополі прокотилася хвиля масових обшуків і затримань місцевих журналістів, блогерів та адміністраторів телеграм-каналів. Тоді силовики цілеспрямовано шукали людей, пов’язаних із каналами та чатами «Мелітополь — це Україна», «РИА-Мелитополь» і «Гачи-уголок».

Читайте також: З пекла окупації Мелітополя — до реабілітації в Україні: як у Запоріжжі допомагають колишнім цивільним полоненимФСБ заявляла, що ці ресурси нібито входили до «української агентурної мережі», яка займалася «збором розвідувальної інформації» та «психологічним впливом на жителів регіону». Фактично ж ішлося про незалежні міські канали, які продовжували називати окупацію окупацією та писали про події в Мелітополі без пропагандистського глянцю.

Серія вироків і закриті судиСправа Рупчева — лише один епізод у низці показових вироків проти мелітопольських активістів і медійників.

  • На початку вересня суд у Ростові-на-Дону засудив до 15 років іншого адміністратора каналу «Мелітополь — це Україна» Владислава Гершона

  • Адміністратор «РИА-Мелитополь» Георгій Левченко отримав 16 років суворого режиму у так званому Запорізькому обласному суді.

  • Ще одного фігуранта справи, Марка Каліуша відправили на примусове лікування. Після повернення в Україну за обміном він розповів про тортури.

  • У жовтні Південний окружний військовий суд засудив 21-річну Яну Суворову яка також адмініструвала «Мелітополь — це Україна»,

    до 14 років колонії

Усі процеси проходили в закритому режимі — без публічного розгляду доказів і без можливості громадського контролю.

«Наведення HIMARS» як універсальне обвинуваченняЯк з’ясувала «Медиазона», ключовим обвинуваченням у всіх цих справах стало нібито наведення удару HIMARS по будівлі мелітопольського коледжу, де розмістилися управління ФСБ і Росгвардії

Будівля коледжу після удару. Фото з відкритих джерел

Водночас розташування цих структур ніколи не було таємницею для мешканців міста. Окупаційні силовики самі демонстративно займали цивільні об’єкти, не приховуючи своєї присутності. Ці адреси були відомі задовго до будь-яких ударів і не потребували ані «агентурної мережі», ані телеграм-адміністраторів для їх «виявлення».

Попри це, саме звинувачення у «наведенні» стало зручним і універсальним інструментом: воно дозволяє кваліфікувати будь-яку нелояльність як тероризм і шпигунство, а будь-які українські погляди — як злочин.

Вирок за позицію, а не за злочинПо суті, справа Максима Рупчева та інших мелітопольців — це показова розправа над людьми, які не прийняли окупацію залишилися вірними Україні та продовжували говорити про це публічно.

Окупаційній владі був потрібен привід, щоб ізолювати активних, мислячих і нелояльних мешканців Мелітополя. Телеграм-канали стали лише формальною підставою, а звинувачення в «наведенні HIMARS» — зручною юридичною ширмою для політичних репресій.

Мелітополь, суд, HIMARS, ФСБ, Джерело

Читайте ще