Історія Яни Суворової з Мелітополя — це не просто судова хроніка. Це історія про те, як звичайна людська взаємодопомога в умовах окупації перетворюється на «тероризм» в очах репресивної машини.
Сьогодні в цій справі з’явився потужний міжнародний голос: депутат Європарламенту Петрас Ауштрявічюс офіційно став ментором Яни, взявши на себе місію витягти дівчину з російського полону.
Ніч, коли закінчилася юність Все почалося вночі 20 серпня 2023 року. О другій годині ночі до будинку 18-річної Яни увірвалися співробітники ФСБ. Обшук, вилучені ґаджети і коротке «пройдемо». Тієї ж ночі в Мелітополі були викрадені ще кілька журналістів: Владислав Гершон, Олександр Малишев, Григорій Левченко та Анастасія Глуховська.
Провина Яни, за версією окупантів, полягала у модерації Telegram-чату «Мелітополь — це Україна». Поки місто жило в страху та дефіциті, Яна допомагала людям знаходити ліки, продукти та лікарів через чат-бот. Але російські силовики побачили в цьому «шпигунство» і «роботу на ГУР». Дівчину, яка щойно закінчила школу, звинуватили в підготовці терактів і організації терористичного співтовариства.
Ростовський вирок і пекло в Таганрозі Слідство тривало довго, супроводжувалося тиском і, як стверджують правозахисники, катуваннями. У жовтні 2025 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс шокуюче жорстокий вирок: 14 років позбавлення волі Під тиском Яна була змушена піти на угоду зі слідством — стандартний сценарій для політичних процесів у РФ.
Зараз Яна перебуває в СІЗО №2 міста Таганрога. Це місце має погану славу навіть за російськими мірками. Рідні та друзі повідомляють про жахливі побутові умови і важкий моральний тиск: дівчину утримують у камерах з людьми, схильними до суїциду. Попри це, Яна знаходить сили писати листи.
Її друг Олександр Ніколаєнко який разом з НСЖУ та командою «РІА-Південь» бореться за її свободу, говорить: «Вона тримається. Вона намагається залишатися людиною там, де це майже неможливо».
Надія на порятунок Ініціатива МЗС України щодо «адвокаційного менторства» привернула до справи Суворової міжнародну підтримку. Литовський політик Петрас Ауштрявічюс, ставши ментором Яни, тепер порушуватиме її питання з трибун Європарламенту та в кулуарах європейської дипломатії.
Це переводить справу з категорії «чергового затримання» у площину міжнародного політичного тиску.
«Це терор проти мирного населення. Чат був створений, щоб допомагати людям виживати, а не для шпигунства», — наполягає Олександр Ніколаєнко.
Список в’язнів Мелітополя: вони не мають бути забуті Яна — не єдина медійниця з Мелітополя, що марнує роки в застінках. Разом із нею за ґратами залишаються:
- Георгій Левченко
- Анастасія Глуховська
- Ірина Левченко
- Влад Гершон
- Олександр Малишев
- Євген Ільченко
Сьогодні за звільнення Яни борються її батьки, адвокати та міжнародна спільнота. Участь у справі Петраса Ауштрявічюса дає крихку, але реальну надію на те, що свій наступний день народження Яна зустріне не в камері Таганрога, а на волі.
Найголовніше зараз — не дати темі цивільних заручників зникнути з інформаційного поля. Адже тиша — найкращий союзник тюремників.
```
