Насильство в окупованому Мелітополі остаточно набуло специфічного ідеологічного забарвлення. Нещодавнє рішення так званого Мелітопольського міжрайонного суду у справі місцевого жителя, який скалічив і пограбував свого гостя, наочно демонструє: у «сірій зоні» лояльність до режиму є пом’якшувальною обставиною навіть у разі вчинення тяжких злочинів.
«Виховання» дерев’яним брускомІсторія, яку тиражують пропагандисти, почалася банально: у березні 2025 року мелітополець Л. (1975 р. н.) запросив випадкового знайомого додому «зібратися на двох». Однак у розпалі застілля гість, громадянин І., зізнався, що є дезертиром російської армії (на сленгу окупантів — «п’ятисотим») і почав нелестно відгукуватися про політику Кремля.
Читайте також: Гастролер із Росії без труднощів обдурив окупаційне МНС у Мелітополі: розкрито деталі афериРеакція господаря квартири була миттєвою й безжальною. Спочатку в хід пішли кулаки, а коли гість упав — важкий дерев’яний брусок. Побиття тривало доти, доки потерпілий не втратив свідомість. Викликавши «швидку» лише після того, як жертва затихла,
«патріотичний» господар не забув і про матеріальну вигоду: він привласнив кросівки, куртку та мобільний телефон побитого гостя.
Математика окупаційного судуПопри букет статей — умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю із застосуванням зброї та крадіжка із заподіянням значної шкоди — вирок виявився на диво м’яким: 4 роки і 1 місяць колонії
В офіційному повідомленні суду мотиви злочинця розписані з особливою ретельністю. Акцент на тому, що жертва — дезертир і «хулитель влади», очевидно зроблено для того, щоб підвести ідеологічне підґрунтя під невиправдано короткий строк. Для порівняння: у Мелітополі за допис у соцмережах, «неправильний» переказ грошей або зберігання української символіки люди отримують по 10–15 років позбавлення волі Тут же за проламаний череп і грабіж дають менше ніж п’ять років, фактично прирівнюючи жорстоке насильство до дрібного хуліганства, якщо воно скоєне «з любові до батьківщини».
З колонії — на фронтВтім, навіть цей строк фігурант може не відсидіти. В умовах системного дефіциту живої сили на фронті російські суди перетворилися на своєрідні рекрутингові центри.
Імовірність того, що мелітополець Л. найближчим часом змінить тюремну робу на військову форму, прагне до 100%. Із колоній і СІЗО злочинців активно вербують до штурмових підрозділів. Там «патріоту» з дерев’яним бруском доведеться доводити свою вірність Росії вже не в суперечці зі співпитцем, а на полі бою. Іронія долі полягає в тому, що вчорашній кат, найімовірніше, дуже швидко приміряє на себе роль того самого «гарматного м’яса», до якого він проявив таку агресію.
