В окупованому Мелітополі на підприємстві «Ливарник», що нині працює як окремий підрозділ ТОВ «МДК», з’явилася заборгованість із зарплати у розмірі більше 5 мільйонів рублів.
За один місяць працівникам не виплатили понад 5,2 млн рублів — без грошей залишилися 83 людини. Півсли втручання окупаційної прокуратури гроші «знайшлися». Російьскі силовики обмежилися поданням керівництву та адміністративною справою. Також стосовно юридичної особи порушили адміністративну справу за порушення термінів виплати зарплати.
Дане підприємство було просто вкрадено у законного власника, а тепер використовується як джерело дешевої робочої сили і пропагандистських сюжетів.
Завод, який «перезапустили», попередньо розграбувавши У травні 2024 року окупаційна влада Запорізької області з особливою радістю повідомляла про «відновлення роботи» ливарного заводу «Ливарник» у Нововасилівці Мелітопольського району. За їхньою версією, підприємство нібито простоювало з 2022 року, а тепер «з нуля» відновлено: працюють близько 75 осіб, випускається до 25 тонн лиття на місяць. Але реальність інша.
Завод був віджатий у законного власника — мелітопольського підприємця Олександра Пшеничного.
В ексклюзивному інтерв'ю редакції «РІА-Південь» він докладно розповів, яким було підприємство до окупації і як воно стало об'єктом військового злочину.
Від світового рівня — до мародерства Завод «Ливарник» був заснований у 1997 році — виробництво починалося в приміщенні старого корівника, але за кілька років вийшло на міжнародний рівень. Підприємство співпрацювало з партнерами в Україні, Італії, Німеччині та США.
На піку розвитку на заводі працювали близько 400 жителів Мелітополя та прилеглих населених пунктів. За рахунок підприємства в Нововасилівці був побудований стадіон, фінансувалися три дитячі команди, вкладалися кошти в розвиток місцевої інфраструктури. Навесні 2022 року завод мав розпочати співпрацю зі швейцарською компанією, що вивело б його в число світових лідерів галузі. Цим планам поклала кінець російська окупація.
Читайте також: «Стабільність по-російськи»: Мелітополь і ТОТ потопають у багатомільйонних боргах по зарплатах «Відновлення» після грабежу
Після захоплення регіону окупаційні чиновники заявили, що підприємство нібито «припинило роботу» в 2022 році і вимагало повного перезапуску. За словами Олександра Пшеничного, це відверта маніпуляція: завод був просто розграбований. Готова продукція, обладнання та майно були вивезені, а сам об'єкт перейшов під контроль людей з оточення так званого «губернатора» Євгена Балицького. За роки окупації на вкраденому підприємстві змінилося кілька «керівників». Наразі завод формально належить ТОВ «МДК», а кадровими питаннями займається якась Тетяна Беседіна.
Згідно з інформацією з відкритих джерел, ТОВ «МДК» є одним з найбільших підприємств Росії, що виробляють гідравлічне обладнання та запасні частини для сільськогосподарської техніки, виливки зі сталі, чавуну та алюмінію на замовлення. І що в компанії нібито працює понад 1500 осіб, включаючи «кращих інженерів, які працюють в конструкторських відділах і лабораторіях». У цієї контори у власності цілий список вкрадених мелітопольських підприємств:
- «Гидросила МЗТГ»,
- «Гидросила ТЕТИС»,
- «Мелітопольський завод автотракторних запчастин»,
- «Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО».
Дешева робоча сила і хронічні борги Ливарна продукція, вироблена на заводі, поставляється до Росії. Низька собівартість досягається за рахунок вкрадених верстатів і дешевої робочої сили з числа жителів окупованого Мелітополя, яким, як показує практика, зарплату можуть місяцями не платити. На цьому тлі звіти фейкової прокуратури про «відновлення трудових прав» виглядають особливо цинічно.
Місцеві жителі давно відзначають характерну закономірність: як тільки тема затримок зарплат стає публічною і до неї «підключається прокуратура», кошти раптово знаходяться. Це наводить на очевидні висновки — гроші не зникають, а свідомо утримуються або використовуються в сторонніх схемах, поки працівники місяцями залишаються без доходу (авт.).
Читайте також: в окупованому Мелітополі бойовику «батальйону Судоплатова» не виплатили 2 мільйони за поранення Старий сценарій під виглядом турботи про людей На тлі системних проблем з оплатою праці на тимчасово окупованих територіях Запорізької області подібні звіти виглядають скоріше як елемент пропаганди, ніж як реальне вирішення проблеми. Окупаційна «влада» знову розігрує звичну виставу — «прокуратура захистила працівників», не зачіпаючи причин, через які борги взагалі виникають і регулярно повторюються.
Якщо один і той же роботодавець раз по раз затримує зарплати десяткам співробітників, логічно було б говорити про серйозну відповідальність керівництва, аж до кримінальної. Однак на практиці все обмежується поданнями, штрафами і гучними публікаціями в підконтрольних телеграм-каналах.
Історія з «Литейщиком» ще раз демонструє, що на тимчасово окупованих територіях Запорізької області до праці людей ставляться як до витратного ресурсу, а так звана «правоохоронна система» фактично використовується для прикриття мародерства та експлуатації.
