Російські дрони «Шахед» у ніч на 24 січня пошкодили об'єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, повідомило Міністерство культури України. Уламки безпілотника впали біля входу до Дальніх печер — вибуховою хвилею пошкоджено корпус №66 та Аннозачатіївську церкву. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко назвав це першим прямим ураженням Лаври з часів Другої світової війни.
Що пошкодили під час атакиВибуховою хвилею ушкоджено вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Під час первинного огляду виявили пошкодження дверей і вікон, розтріскування та обсипання штукатурки, механічні дефекти фурнітури.
Епіцентр вибуху зафіксовано поблизу підземних споруд, тому фахівці перевіряють цілісність конструкцій печер. Дальні печери включають підземні коридори довжиною майже 300 метрів, три церкви та мощі 49 святих.
Остапенко зазначив, що це вперше безпосереднє пошкодження від вибуху повітряної цілі — раніше спостерігалися лише пошкодження від шрапнелі. Через відключення електроенергії не спрацював сейсмічний датчик,
що ускладнює визначення повного впливу вибуху на об'єкти заповідника.
Фото: Києво-Печерська лавра
Фото: Києво-Печерська лавра
Фото: Києво-Печерська лавра Історична значущість Лаври
Києво-Печерську лавру внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1990 році разом із Софійським собором. Згідно з інформацією заповідника, комплекс визнано об'єктом виняткової універсальної цінності, що підлягає збереженню на благо всього людства.
Цього року святиня відзначає 975-річчя — вона заснована у 1051 році як печерний монастир.
«Особливого цинізму цьому злочину надає те, що цього року святиня відзначає 975-річчя», — підкреслив Остапенко.
Востаннє руйнування на території Лаври через військові дії фіксувалися під час Другої світової війни. У 1941 році окупаційна влада підірвала Успенський собор — головний храм комплексу.
Реакція владиВіцепрем'єр-міністерка з культури Тетяна Бережна назвала пошкодження Лаври атакою не лише на Україну, а й на світову культурну спадщину.
«Від початку повномасштабного вторгнення руйнувань зазнали 1640 пам'яток культурної спадщини та 2446 об'єктів культурної інфраструктури»,
— заявила Бережна.
На місці працювали фахівці заповідника та Національної поліції. Міністерка повідомила про проведення детального технічного обстеження та початок відновлювальних робіт і консервації пошкоджень.
Контекст атакиНічна атака на Київ 24 січня була особливою — РФ вперше за тривалий час застосувала по столиці ракети Х-22. Внаслідок обстрілів частина Києва залишилась без світла, води і тепла.
У Повітряних силах пояснили, що країна-агресор запустила по Україні 2 протикорабельні ракети «Циркон», 12 крилатих ракет Х-22/Х-32, 6 балістичних ракет «Іскандер-М», 1 керовану авіаційну ракету Х-59/69 та 375 БпЛА.
Чому це важливо знатиПошкодження об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО демонструє масштаб загрози для культурної спадщини України під час війни. Києво-Печерська лавра — один із найважливіших духовних центрів країни та визначна архітектурна пам'ятка з тисячолітньою історією. Це перший випадок прямого ураження Лаври з часів Другої світової війни, що підкреслює системність російських атак на об'єкти культурної спадщини. Міжнародна спільнота має бачити масштаби руйнування культурного надбання людства внаслідок російської агресії.
