Війна

Чи зможуть окупанти захопити усю Донецьку область: військовий відверто відповів

14 лют•ТСН

Росіяни продовжують тиснути на позиції Сил оборони на сході України, проте їхні успіхи залишаються обмеженими. Захопити повністю Донецьку область ворогу навряд чи вдасться, попри наявність певних тактичних просувань.

Таку думку в інтерв’ю OBOZ.UA висловив начальник відділення комунікацій 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, майор Володимир Голягін.

За словами військового, ситуацію на фронті варто оцінювати комплексно Хоча росіяни мають мінімальні успіхи на тактичному рівні, стратегічно їхнє просування відбувається вкрай повільними темпами.

«Вже не раз окупаційній армії ставили певні строки взяття під контроль тих чи інших українських територій, але ці строки завжди переносилися», — підкреслив Голягін.

Це свідчить про те, що реальні можливості армії РФ не відповідають амбіціям військово-політичного керівництва держави-агресорки.

Чи є загроза проривуВодночас майор наголосив на важливості утримання поточних рубежів. Прорив оборони на ділянці, де стоїть 81-ша бригада, міг би мати катастрофічні наслідки для всього фронту в регіоні.

Читайте також

Дата публікації 09:10, 14.02.26 Категорія Війна Кількість переглядів 8068 РФ втрачає контроль на фронті: що допомогло ЗСУ піти у контрнаступ Автор публікації
Анастасія Павленко

«Прорив цієї ділянки фронту створив би дуже великі проблеми не лише для нашої бригади, але й для всіх Сил оборони України, які виконують завдання в Донецькій області», — пояснив військовий.

Як стабілізувати фронтНа думку Голягіна, ключовим фактором для ефективної оборони є ресурсне забезпечення. Українські підрозділи здатні не лише стримувати ворога, а й повністю стабілізувати ситуацію за умови належного підсилення.

«Якби ми наростили сили, то я впевнений, ми би змогли повністю стабілізувати нашу ділянку фронту. Тому єдиний шлях запобігання цьому я бачу в нарощуванні ресурсів», — резюмував представник 81-ї ОАеМБр.

Нагадаємо,російські війська продовжували повільно просуватися на окремих ділянках лінії фронту, попри колосальні втрати в живій силі.Успіх противника тоді пояснювали поєднанням тактики так званих «м’ясних штурмів» із масованим застосуванням засобів ураження — артилерії та авіації.

Про це раніше розповідав військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний.

За його словами, під час аналізу ситуації на фронті увагу часто зосереджували виключно на втратах особового складу ворога, водночас недооцінюючи інтенсивність вогневого впливу. Російська армія застосовувала тактику «вогневого валу», намагаючись масованими обстрілами знищити українські позиції.

Експерт зазначав, що противник за добу здійснював у середньому 4–5 тисяч артилерійських обстрілів. Окремо Генеральний штаб ЗСУ фіксував і численні удари з реактивних систем залпового вогню.

Нарожний також пояснював, що українська оборона на передовій складалася з мережі спостережних пунктів, укріплень і траншей. Зазвичай на одному спостережному пункті перебували від одного до трьох військових, які мали завдання вчасно виявити противника та або самостійно відбити атаку, або викликати підкріплення. Водночас масовані авіаційні та артилерійські удари робили такі позиції вразливими: у разі їх знищення на ділянці фронту виникала прогалина, яку міг використати ворог.

За словами експерта, логіка «м’ясних штурмів» полягала не лише в спробі захопити позиції, а й у розвідці боєм. Російська піхота висувалася вперед, змушуючи українських захисників відкривати вогонь і таким чином демаскувати свої укріплення. Після цього по виявлених координатах завдавали масованих ударів артилерією чи авіацією, а в зруйновані позиції заходила нова хвиля штурмових груп.

Читайте також