Україна отримала право вносити до міжнародних баз дані про культурні цінності, викрадені під час російської окупації. Відповідне рішення після консультацій ухвалив Генеральний секретаріат Інтерполу. Про це повідомили в Національній поліції України.
Фактично йдеться про можливість офіційно оголошувати викрадені музейні експонати в міжнародний розшук. Тепер інформація про викрадені предмети може завантажуватися до глобальних облікових систем Інтерполу та ставати доступною правоохоронним органам різних країн.
Читайте також: Кремль запускає «ресурсний» проєкт: окупанти включили Мелітополь до програми тотальної розробки надрСтаном на лютий до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких — експонати, вивезені росіянами з Херсонського обласного краєзнавчого музею під час відступу з правобережжя Херсонщини. За оцінками, з музеїв регіону могли викрасти щонайменше 15 тисяч предметів, частину з яких вивезли на окуповані території та до РФ.
Тепер у фокусі міжнародного розшуку — і цінності, викрадені в Мелітополі.
Скіфське золото та «Кам’яна Могила»
Мелітопольський краєзнавчий музей був захоплений російськими військовими 26 березня 2022 року. Окупанти отримали доступ до понад 66 тисяч музейних предметів, зокрема унікальної колекції скіфського золота IV століття до н. е. За даними слідства, з музею вивезли щонайменше 1745 предметів із дорогоцінних металів, серед них сотні золотих артефактів.
Працівники музею намагалися сховати найцінніші експонати в підвалі, однак згодом колекцію було виявлено та викрадено. Частину предметів могли перемістити на територію Криму та Росії.
Крім того, в окупованому Криму демонструються експонати, вивезені із заповідника «Кам’яна Могила» поблизу Мелітополя. Йдеться про зооморфні скульптури та інші археологічні об’єкти, незаконно включені до російських музейних фондів.
Міжнародні механізми та цифровий розшукПеревірити, чи перебуває витвір мистецтва в міжнародному розшуку, можна через офіційний мобільний застосунок INTERPOL ID-Art. Внесення українських експонатів до бази значно ускладнює їх легалізацію та продаж на міжнародному ринку.
За даними Міністерства культури України, з початку повномасштабного вторгнення російські структури могли вивезти понад 480 тисяч предметів мистецтва.
До міжнародного каталогу РФ уже незаконно внесені колекції щонайменше кількох десятків українських музеїв.
Паралельно Україна фіксує втрати та формує доказову базу для майбутніх судових процесів. До розшуку залучені правоохоронні органи, дипломати та міжнародні організації.
Прецедент поверненняУкраїна вже має успішний досвід повернення культурних цінностей. Йдеться про багаторічний судовий процес навколо колекції «скіфського золота» з кримських музеїв, яка перебувала в Нідерландах під час окупації півострова. У грудні 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно зобов’язав амстердамський музей Алларда Пірсона передати 565 артефактів Україні.
Цей прецедент показав, що навіть складні міжнародні спори можуть завершитися на користь держави, якщо забезпечені юридичні підстави та міжнародна підтримка.
Масштаб руйнуваньЗа оцінками ЮНЕСКО, на відновлення культурних об’єктів, знищених унаслідок повномасштабної війни, знадобиться близько 10 років і майже 9 мільярдів доларів.
Включення викрадених експонатів до баз Інтерполу — важливий крок до того, щоб украдені реліквії, зокрема з Мелітополя, не розчинилися на чорному ринку антикваріату, а з часом були повернуті до українських музеїв.
