У ніч на 22 лютого російська федерація здійснила одну з наймасштабніших атак по території України, застосувавши 297 ударних безпілотників (із них 200 типу «Шахед») та 50 ракет різних типів. Основними цілями ворога стали об'єкти критичної інфраструктури у Київській, Одеській, Кіровоградській та Полтавській областях.
Деталі повітряної атаки та наслідкиЗа попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 10:00 ранку українська протиповітряна оборона знищила 33 ракети і 274 дрони різних типів. Серед збитих ракет — 2 протикорабельні «Циркон», 8 балістичних «Іскандер-М/С-400», 17 крилатих Х-101, 2 крилаті «Іскандер-К» та 4 керовані авіаційні Х-59/69.
Попри злагоджену роботу ППО, зафіксовано 14 влучань ракет і 23 безпілотників-камікадзе у 14 різних локаціях, а також падіння уламків збитих дронів ще на 5 об'єктах. Інформація щодо декількох ракет наразі уточнюється, а повітряна тривога не втратила актуальності через перебування в небі російських дронів.
Ознаки геноцидних дій та кваліфікація атакРосійські військові регулярно застосовують різні види озброєння — дрони-камікадзе,
ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню — для ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі, включно з системами життєзабезпечення та закладами охорони здоров'я.
«Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.Українська влада та міжнародні організації трактують такі масовані удари як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер. Серед дій, які можуть кваліфікуватися як геноцид, правники, дослідники та правозахисники називають:
- прямі заклики російського керівництва до знищення українців як етносу;
- систематичні обстріли об'єктів, які забезпечують базові потреби населення;
- переслідування та вбивства осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції, викладачів, представників культури;
- запровадження окупаційних освітніх програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортацію дітей до росії без батьків з метою асиміляції;
- знищення української культурної спадщини: книг, артефактів, пограбування музеїв.
Попри переконливі докази цілеспрямованих атак, керівництво росії заперечує нанесення ударів по цивільній інфраструктурі, хоча щодня фіксуються руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичних і водопостачальних об'єктів та жертви серед мирного населення.
