Початок вторгнення і битва за КиївБлизько 4:00 ранку 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Саме в цей час були зафіксовані перші ракетні удари по українських військових об'єктах і прикордонній інфраструктурі. О 5:00 ранку президент Росії Володимир Путін офіційно оголосив про початок війни. Протягом наступних годин під обстріл потрапили Київ, Харків, Дніпро, Одеса та десятки інших міст.
Майже одночасно російські війська перейшли державний кордон з півночі, сходу і півдня. Однією з головних цілей був Київ. Уже в перший день російський десант висадився на аеродромі "Антонов" у Гостомелі. План передбачав швидке захоплення аеродрому для створення повітряного мосту і перекидання основних сил безпосередньо до столиці.
Однак українські військові зірвали цей сценарій. Бої за Гостомель тривали кілька днів, злітна смуга була пошкоджена, а російські війська не змогли використати аеродром для перекидання підкріплення. Наступ на Київ зупинився.
Наприкінці березня Росія почала відступ. До 2 квітня 2022 року Київська, Чернігівська і Сумська області були повністю звільнені від російських військ.
Цьому передували переговори між Україною і Росією у Стамбулі 29 березня, після яких Москва заявила про скорочення військової активності на київському напрямку. Фактично це стало підтвердженням провалу операції із захоплення столиці.
Після відступу російських військ були виявлені масові вбивства цивільного населення у Бучі, Ірпені і Бородянці.
2022 рік - окупації, облоги і перший переломПопри провал наступу на Київ, Росія змогла окупувати значні території на півдні і сході України. У березні 2022 року було захоплено Херсон - єдиний обласний центр, який Росії вдалося окупувати після початку повномасштабного вторгнення.
Під окупацією також опинилися Мелітополь і Бердянськ у Запорізькій області, а також Ізюм - стратегічно важливе місто у Харківській області, яке російські війська використовували як логістичний центр для наступу на Донбасі.
Окремим символом війни став Маріуполь у Донецькій області. Місто перебувало в облозі майже три місяці. За даними української влади, було зруйновано або пошкоджено до 90–95% будівель. Оборона заводу "Азовсталь", яка тривала до травня 2022 року,
стала одним із найвідоміших епізодів війни.
Восени 2022 року ситуація змінилася. У вересні Збройні сили України провели успішний контрнаступ і звільнили значну частину окупованих територій Харківської області, включно з Ізюмом і Балаклією. 11 листопада 2022 року українські військові увійшли до Херсона після відступу російських військ. Це стало однією з найбільших військових поразок Росії.
Бахмут і війна на виснаженняБитва за Бахмут почалася у 2022 році і тривала до травня 2023 року, ставши однією з найкривавіших битв війни.
Російські війська, зокрема підрозділи ПВК "Вагнер", використовували тактику постійних штурмів, зазнаючи великих втрат. Місто мало обмежене стратегічне значення, але стало ключовою точкою війни на виснаження, яка триває і сьогодні вздовж усієї лінії фронту.
20 травня 2023 року Росія заявила про повний контроль над Бахмутом. До цього моменту місто було практично повністю зруйноване.
Після цього бойові дії остаточно перейшли у фазу тривалого позиційного протистояння.
2024–2025 роки - позиційний фронт і війна технологійНа третьому і четвертому роках війни фронт стабілізувався.
Вирішальну роль почали відігравати безпілотники, які використовуються для розвідки і ураження цілей.
Україна також почала регулярно завдавати ударів по військових об'єктах на території Росії, включно зі складами боєприпасів і нафтобазами.
Війна набула характеру затяжного конфлікту, де вирішальне значення мають ресурси, технології і підтримка союзників.
Міжнародна підтримка УкраїниМіжнародна допомога стала ключовим фактором оборони України.
За даними Міністерства оборони США, станом на 2025 рік Сполучені Штати надали понад 46 млрд доларів саме військової допомоги. Загальний обсяг міжнародної допомоги Україні, включно з військовою, фінансовою і гуманітарною, перевищив 170 млрд доларів.
Україна отримала сучасні системи озброєння, зокрема HIMARS, системи Patriot, танки Leopard, Challenger і Abrams, бронемашини Bradley і винищувачі F-16, які почали надходити у 2024 році.
Масштаби руйнуваньЗа оцінками Світового банку, Єврокомісії, ООН і уряду України, станом на початок 2025 року загальна вартість відновлення України становить 588 млрд доларів. Прямі збитки оцінюються у 195 млрд доларів.
Найбільше постраждали житловий фонд, енергетика, транспорт і промисловість.
Людські втратиПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що станом на лютий 2025 року загинуло понад 55 тисяч українських військових.
За даними ООН, станом на жовтень 2025 року загинуло щонайменше 14 534 цивільних, ще понад 38 472 були поранені. Реальні втрати можуть бути значно більшими.
Понад 6,3 млн українців були змушені покинути країну.
Удари по енергетиці10 жовтня 2022 року Росія почала масовані удари по енергетичній інфраструктурі України. Було пошкоджено десятки електростанцій і підстанцій.
У різні періоди мільйони людей залишалися без електроенергії, однак енергосистема змогла вистояти.
ВисновокПовномасштабне вторгнення Росії мало на меті швидке знищення української державності. Цей план провалився вже у перші тижні.
За чотири роки Україна зазнала величезних людських і економічних втрат. Водночас держава зберегла незалежність і здатність до опору.
Війна, яка мала тривати кілька днів, перетворилася на найдовший і наймасштабніший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. І її фінал досі не визначений.
