У громади Вінниччини вкотре надійшли трагічні звістки. Стало відомо про загибель ще дев’ятьох вінничан: Павла Васильчука, Дмитра Майбороди, Дмитра Джигириса, Миколи Заїки, Андрія Гаврилюка, Дмитра Школярського, Олександра Мельника, Олександра Сосновського та Азаряна Еріка Гагиковича, повідомляє I-VIN.INFO.
Гайсинська громада втратила двох захисників.
На щиті повертається до дому Захисник, корінний гайсинчанин, молодший сержант взводу та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів в/ч А 2960 – Павло Михайлович Васильчук, 12.07.1999 року народження.
Свій останній бій захисник зустрів 2-го березня 2026 року під час виконання бойового завдання неподалік від населеного пункту Новопавлівка Синельніковського району Дніпропетровської області.
Павлу назавжди залишиться 26.
Лиха звістка сколихнула Чечелівський старостинський округ та усю Гайсинська громаду.
Четвертого березня 2026 року обірвалося життя чечелівчанина, солдата 456-ї бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди (456 БрТрА) – Олінковського Анатолія Дмитровича, 14.07.1967 року народження.
Військовослужбовець загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на Трасі М-12, неподалік населеного пункту Сокиринці Вінницького району Вінницької області. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і Анатолій Олінковський загинув на місці події. У захисника залишилися дружина, донька, син та онучка.
Вчора, 5-го березня, Вінниця проводжала у вічність оборонця України Дмитра Джигириса.
Дмитро Джигирис долучився до оборони України від російських загарбників наприкінці минулого року. Виконував бойові завдання у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Загинув воїн 20 лютого поблизу села Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому навічно залишилося 49 років.
Народився Дмитро Джигирис 12 червня 1976 року у Тульчині. Його батько був кадровим офіцером, який завершив кар’єру у званні полковника Повітряних Сил Збройних Сил України. Відтак, дитиною Дмитрові довелося часто переїжджати з сім’єю між гарнізонними містечками, географія яких виявилася надзвичайно широкою – від Німеччини до Далекого Сходу. Атестат про закінчення загальноосвітньої школи Дмитро отримав на своїй малій батьківщині.
Вищу освіту здобув в Одеській національній академії зв’язку імені О.С. Попова (тепер Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку). Працював на різних роботах за кордоном, а згодом – на будівельних майданчиках Вінниці, де проживав із дружиною та 13-річною донечкою.
Літинська громада зустріне Героя України Миколу Заїку живим коридором пам’яті.
Громада проводить в останню дорогу свого Захисника – Миколу Заїку, який загинув у бою за волю України.
Микола Заїка був головним сержантом, командиром відділення збору та обробки даних розвідки взводу управління розвідувальної роти в/ч А 4007, 1995 року народження.
Сумна звістка знову сколихнула жителів Тиврівської територіальної громади.
Другого березня 2026 року помер земляк, житель селища Тиврів, стрілець відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони в/ч Т0940 Андрій Гаврилюк, 01.01.1985 р. н. Андрій Миколайович воював у гарячих точках на сході України.
Шостого березня Жмеринка зустріне воїна «на щиті» і проведе в останню путь. Тринадцятого березня зупинилося серце 35-річного Дмитра Школярського через хворобу.
Дмитро служив у 425 окремому штурмовому полку «Скеля». На службі хлопець був лише 16 днів.
Дмитро Школярський народився 13 березня 1991 року у Жмеринці, закінчив Жмеринський ліцей №5, захоплювався комп’ютерними технологіями. Вищу освіту здобув у Київському університеті інформаційно-комунікаційних технологій. У Києві знайшов роботу, там і проживав.
10 лютого був призваний на службу у 425 окремий штурмовий полк «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил України. За словами лікарів міста Дніпра, 26 лютого серце молодого хлопця зупинилось внаслідок запалення легень.
Тульчинська громада знову у скорботі. Загинув лейтенант Мельник Олександр Анатолійович, 08 березня 1980 року народження.
Олександр Анатолійович служив командиром третього механізованого взводу четвертої механізованої роти другого механізованого батальйону.
13 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання, в бою поблизу населеного пункту Радьківка Куп’янського району Харківської області, Олександр Анатолійович загинув.
Олександр Анатолійович народився у місті Тульчин. Навчався в Тульчинській загальноосвітній школі №3.
У 1997-2001 рр. навчався у Вінницькому технікумі м’ясної та молочної промисловості за спеціальністю «Правознавство» З 1998-1999 - проходив строкову службу у Збройних силах України. Працював у ВАТ «Тульчинський ветсанутільзавод» на посаді юриста консультанта. Навчався в Одеській національній юридичній академії на факультеті господарської і цивільної юстиції. Працював на посаді державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції.
З 2004-2007 років був провідним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації.
У 2015-2016 роки – проходив службу у Збройних силах України, під час 5-тої хвилі мобілізації, був учасником АТО.
З 2007- 2017 рр. - працював на посаді провідного спеціаліста врядування та сталого розвитку міста Тульчинської міської ради.
У 2017 році - Олександр Анатолійович працював на посаді начальника відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та комунальної власності Тульчинської міської ради.
З 2018 – 2019 рр. був провідний спеціаліст командування Тульчинського РВК.
З 4 грудня 2023 року проходив військову службу в частині №1890.
У березні 2024 року закінчив курси офіцерів військової академії у місті Одеса, з присвоєнням звання «Молодший лейтенант». А через рік Олександр отримав звання «Лейтенант».
Мурованокуриловецька громада в жалобі: своє життя за незалежність України віддав мурованокурилівчанин Олександр Сосновський.
Мурованокуриловецька селищна рада отримала чергову скорботну звістку – очікуємо останнього повернення додому до Мурованих Курилівців Воїна Олександра Сосновського, 03.01.1978 р.н, сержанта військової служби по контракту.
Захисник вважався зниклим безвісти 20 місяців. Він загинув 03.07.2024 під час ворожих штурмових дій біля села Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Олександр служив старшим стрільцем-оператором 3 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ).
Тривожна новина надійшла в селище Крижопіль. У війні з російським агресором загинув Азарян Ерік Гагикович, 05 вересня 1995 року народження.
Старший солдат Азарян Ерік Гагикович служив старшим стрільцем 1 відділення 1 взводу 2 стрілецької роти.
14 січня 2023 року під час виконання обов'язків військової служби, поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області на позиції «Лісабон», внаслідок масованого артилерійського обстрілу противником згасла життєва зірка нашого Героя.
Читайте також: Ще дев'ятеро вінничан повернулися з ворожого полону (ФОТО)
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
