Доброволець Сергій Антонець вже 12 років виборює незалежність України. Чоловік служить на посаді інспектора взводу у батальйоні "Лють" нині на реабілітації після осколкового поранення, яке отримав у листопаді 2025 року. В інтерв’ю Суспільному військовослужбовець розповів, як змінилась війна 2014 року та 2026-го, а також чому в його сім’ї День добровольця родинне свято.Свій шлях у російсько-українській війні Сергій Антонець почав із друзями-"свободівцями", спочатку під час подій Революції Гідності, потім добровільно доєднався до полку "Азов".
"Ми не хотіли ставати рабами і почали спротив. Ми все-таки вибирали незалежність, свободу, євроінтеграцію. Потім обирали президента України. Ми спостерігали, щоб тут вони відбулися спокійно. Як тільки обрали президента, на наступний день ми зразу ж переступили поріг "Азову". Це хлопці, з якими разом були зі "Свободи" - Юліан Матвійчук, Анатолій Ханко, Андрій Олефіренко, Химич, я – Сергій Антонець. І в нас в нас була, так сказати, власна десятка. Потім до нас іще приєднався Дмитро Коряк", — розповів Сергій Антонець.Тоді ж на Майдані Сергій і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Надією.
Через 9 місяців вони одружились, а після разом розпочали службу в батальйоні "Гарпун". Разом подружжя несло службу до 2021 року. Мають трьох дітей. Наймолодша дочка народилась на початку 2022 року.
"З дружиною ми познайомилися на День святого Валентина 2014-го. Потім воно якраз у лютому місяці через тиждень почалося захоплення Криму. Вона пішла волонтеркою, а ми з хлопцями стали готуватися, то пішли у військкомат. Потім коли ми одружилися з моєю дружиною, проходив буквально тиждень чи два, і моя дружина, вона пластунка, заявляє, що "Пласт" робить свій батальйон "Гарпун", і вона іде в цей батальйон воювати".Сергій говорить, що і зараз має підстави не служити, проте не вважає це підставою не служити. Нині ж чоловік продовжує нести службу в батальйоні "Лють" на посаді інспектора взводу. Там у листопаді 2025-го отримав осколкове поранення від вибуху FPV дрона. Зараз військовий проходить реабілітацію.
"2014 року я відчував більш себе безпечно, що я заходжу на позиції. А уже 2026-року я навіть фактично з родиною прощаюся, коли я знаю, що у мене повинен бути вихід. Це перший раз з 14-го року, коли я не дійшов до позиції через цю FPV-ку. Вона шукала техніку. А на її шляху опинився я, з велосипедом. На велосипеді в мене було БК", - говорить Сергій Антонець.У День українського добровольця військовий згадує та вшановує побратимів. Говорить тепер цей день не сприймається як свято.
"Часто спілкувалися з Дімою Коряком, як у Маріуполі в наряді стояли. Мені запам'яталося, навіть таке спочатку було внутрішнє обурення. Дмитро каже: "А я не хочу гинути за Україну, я хочу її розбудовувати, я хочу її робити кращою". Наскільки Діма ти був правий". Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok